Перейти до вмісту

Припутні (Прилуцький район)

Координати: 50°57′2″ пн. ш. 32°13′56″ сх. д. / 50.95056° пн. ш. 32.23222° сх. д. / 50.95056; 32.23222
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Припутні
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Ічнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA74080030400096649 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка картка ВР 
Основні дані
Засноване 1710
Населення 650
Площа 2,184 км²
Густота населення 308,61 осіб/км²
Поштовий індекс 16720
Телефонний код +380 4633
День села 13 жовтня.
Географічні дані
Географічні координати 50°57′2″ пн. ш. 32°13′56″ сх. д. / 50.95056° пн. ш. 32.23222° сх. д. / 50.95056; 32.23222
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Водойми Удай
Місцева влада
Адреса ради 16703, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, м. Ічня, площа Т. Г. Шевченка, 1
Карта
Припутні. Карта розташування: Україна
Припутні
Припутні
Припутні. Карта розташування: Чернігівська область
Припутні
Припутні
Мапа
Мапа

При́путні — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 674 особи[1]. Входить до складу Ічнянської міської громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Припутні лежить на північному заході району, на правому березі річки Удай. За 2,5 км вище за течією розташоване село Вишнівка, нижче за течією на відстані 3,5 км — село Томашівка, на протилежному березі річки — села Безбородьків та Селихів.

Відстань до Чернігова — 140 км[2], від Ічні — 25 км[2]. Найближча залізнична станція — Крути на лінії Бахмач — Ніжин за 18 км.

Площа села близько 2.5 км²[1]. Висота над рівнем моря — 131 м[3].

Історія

[ред. | ред. код]

В цій місцевості люди проживали з давніх-давен. Поблизу села виявлено поселення доби бронзи (II тисячоліття до н. е.). На території села знайдено скарб римських монет II-III сторіччя[4].

Село засноване у першій половині XVII століття. В 1846 році в селі проживало 1345 осіб.[5]

На фронтах Другої світової війни воювали 570 жителів Припутнів, 142 з них за мужність і відвагу, виявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 286 — загинули. У 1958 році в центрі села був встановлений пам'ятник на честь радянських воїнів, які загинули в боях за село, а у 1972 році — обеліск Слави воїнам-односельцям, полеглим на фронтах війни[4].

У повоєнний період у селі була центральна садиба колгоспу імені Ватутіна, за яким було закріплено 6746 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 3041 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові та технічні культури, розвивали м'ясо-молочне тваринництво.

На початку 1970-х населення села становило 2035 осіб[4]. Нині в селі живе 674 мешканці[1].

До 2016 року орган місцевого самоврядування — Припутнівська сільська рада.

28 вересня 2017 року у широкий прокат вийшла стрічка режисера Аркадія Непиталюка «Припутні». Частина зйомок відбувалась у селі.[6]

Під час російського вторгнення підрозділ старшого лейтенанта Володимира Сидунця в районі населеного пункту Припутні знищив російський дивізіон ракетних комплексів «Іскандер».[7]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 667 98.96%
російська 7 1.04%
Усього 674 100%

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

У селі є загальноосвітня школа, клуб, амбулаторія, магазин, відділення зв'язку, бар.

Працює сільськогосподарське підприємство «Довіра».

Відомі люди

[ред. | ред. код]

У селі проживає художник і письменник Жила Микола Григорович.

У селі вчителем німецької мови працював поет-шістдесятник Микола Клочко.

У селі народився художник Полуда Володимир Васильович (який нині проживає в м. Ніжин Чернігівської області).

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради
  2. а б Маршрут від Чернігова до Припутнів.[недоступне посилання] Розрахунок Карта Онлайн [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Припутні [Архівовано 14 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  4. а б в Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
  5. Сповідні відомості за 1846 рік
  6. 10 фактів про фільм «Припутні». open.ua (англ.). Процитовано 8 січня 2024.
  7. Зеленський вручив ордени героям України: серед них льотчики, які прорвались в Маріуполь
  8. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]