Припікання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Припіка́ння — нанесення з лікувальною метою хімічних, термічних, електричних і променевих опіків. Припікання за допомогою електричного струменя називається електрокоагуля́цією.

Застосовують припікання для руйнування невеликих пухлин шкіри, родимок, надмірних грануляцій, бородавок, мозоль, татуювання, розростань слизової оболонки; у хірургічній практиці — для спинення кровотечі, для розділу тканин тощо. У китайській медицині застосовується особливий метод припікання спеціальними цигарками, спресованими з сухого полину.

Джерела[ред. | ред. код]