Природні силікати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Природні силікати (рос. силикаты природные, англ. natural silicates; нім. natürliche Silikate n pl) – сполуки діоксиду кремнію з оксидами інших хімічних елементів, клас мінералів, солей кремнієвої, ізо- і гетерополікремнієвих кислот.

Загальний опис[ред.ред. код]

На частку природних силікатів припадає до 80-85% маси земної кори й мантії Землі та близько 90 % маси гірських порід Місяця. Природні силікати складають бл. 25% в

Різновиди[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • силікат-апатит рідкісноземельний (бритоліт);
  • силікат-віїкіт (різновид віїкіту – мінералів групи пірохлору, який містить 2-16% SiO2);
  • силікат волокнистий (силіманіт);
  • силікати-в’язані (те саме, що силікати каркасні),
  • силікати каркасні (силікати в основі структури яких знаходиться тримірний каркас з формулою [AlmSin-mO2n]m, де m найчастіше дорівнює 0, 1 або 2, а n – 1 або 4);
  • силікати кільцеві (силікати, і основі структури яких знаходяться кільця, складені кремнекисневими тетраедрами зі спільними вершинами; серед них найпоширенішими є силікати з шестерними кільцями з радикалом [Si6O18]12- (напр., берил – Al2Be3[Si6O18]) і алюмоборосилікати зі складними двоповерховими кільцями (напр., турмалін – Na(Mg, Fe, Mn, Li, Al)3Al6(BO3)3(OH, F)4[Si6O18]));
  • силікати ланцюжкові (мета- і диметасилікати, в основі структури яких лежать кремнекисневі ланцюжки – сполучення крем'янокисневих тетраедрів, в яких два йони кисню насичені повністю, а два – тільки наполовину; ланцюжки об'єднуються в структурі мінералів катіонами, які зв'язуються з вільними валентностями кисню);
  • силікати острівні (силікати, в основі структури яких лежать ізольовані тетраедри і групи тетраедрів SiO4 з радикалами [SiO4]4- i [Si2O7]6-; до них належать орто- і діортосилікати, більшість з яких є важливими породотвірними мінералами, напр., олівін – (Mg, Fe)2[SiO4], каламін – Zn4[(OH)2|Si2O7]•H2O, епідот – Ca2(Al, Fe3+)Al2[O|OH|SiO4|Si2O7]);
  • силікати цементні (амфіболоїди, які містять групу Са(ОН)2ксонотліт, фошагіт, гілебрандит та ін.);
  • силікати шаруваті (силікати, в основі структури яких знаходяться безперервні шари тетраедрів SiO4 з радикалами [Si2O5]2- i [(Si,Al)4O10]4-; до них належать важливі породотвірні мінерали, напр., каолініт – Al4(OH)8[Si4O10], мусковіт – KAl2[(OH,F)2|AlSi3O10], маргарит – CaAl2[(OH)2|Al2Si2O10] та ін.);
  • силікат сульфат-апатит (вілкеїт – різновид апатиту з родовища Крестмор, США, який містить 12,28% SO3 i 9,62% SiO2 з наявністю йонів F);
  • силікат торіїстий (торит);
  • силікат цезіїстий (полуцит);
  • силікат церіїстий (церит);
  • силікат Чермака (гіпотетичний член ізоморфного ряду глиноземних піроксенів – Mg[Al2SiO6], який, за Г.Чермаком, входить до складу авгітів).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]