Присамар'я

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Присамар'я, Посамар'я — географічна, етнокультурна й історична українська область (край), що вміщує сточище річки Самара (притока Дніпра).

Займає схід Дніпропетровської області, захід Донецької області, північ Запорізької області.

Землі Присамар'я входили до Самарської паланки Запорозької Січі.

Присамар'я також відносять на Надпоріжжя.

Головними містами Присамар'я є Покровськ, Павлоград й Новомосковськ. Історичними центрами Посамар'я було руське (улицьке) городище на Ігренському острові (див. Пересічень), згодом бродницька Самарь, за козаччини - переміщена Самарь, й згодом Павлоград.

З давніх часів Новомосковськ (колишня Самара) був історичним центром Посамар'я. За часів Січі він був центром Самарської паланки, а за царату - Новомосковського повіту. Павлоград був центром Палоградського повіту.

Річкова мережа слугувала шляхом з Дніпра до Озівського й Чорного морів, що відомо з джерел про морські походи запорожців.

На теренах Посамар'я мешкає приблизно 1,2 млн осіб (у тому числі по 0,5 млн осіб у Дніпропетровській й Донецькій областях).

Сучасні адміністративні формування Присамар'я[ред.ред. код]

Дніпропетровська область[ред.ред. код]

Донецька область[ред.ред. код]

Запорізька область[ред.ред. код]

Харківська область[ред.ред. код]