Пристріт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мужик з лихим оком. Портрет роботи І. Рєпіна (1877)

При́стріт[1] — поширений у багатьох народів забобон про поганий вплив погляду деяких людей взагалі або за деяких обставин. Інші назви — вро́ки, навро́ки, призі́р, прозі́р, зурочення, зочення[2][3]. Слово «пристріт» утворене від сполучення *при стріті («при зустрічі») — первісно так називали негативний вплив від зустрічі з недоброю людиною[4].

Пристріт слід відрізнювати від причини («порчі») — хвороби, наведеної чарами, чаклунством.

Народні вірування[ред.ред. код]

За народними повір'я­ми пристріт — шкода, хво­роба, спричинені кому-небудь злим поглядом (рідше словами чи діями). Пристріт, заподіяний поглядом, називався «зоченням» (від «око») — людину «зочували» недобрими очима. Того ж походження і сематики слова «призір» і «прозір» (від «зріти», «зір»). Спричинений злими словами — «зуроченням», «вроками» (від «ректи»)[3]. Хвороба від зустрічі з недоброю людиною називалася «перестріт», також так звали і саму нещасливу зустріч[5]

Віра у пристріт призводила до панічного страху перед ним. Вважалося, що наврочити мо­же людина з косими, різнокольо­ровими, зеленими, вилупатими очима, низько опущеними брова­ми — так званим «поганим» або «лихим» оком[6]. Людям здавалося, що такі очі віддзеркалюють не пряме, а обернене зображення. Дітей, як найвразливіших до вроків, для запобігання ним приховували від сторонніх, особливо під час купання. Для лікування пристріту використовували різноманітні замовляння, наприклад, «Помагаєш ти, вода явленая, очищаєш ти, вода явленая, і луги, і бе­реги, і середину. Очищаєш ти, вода явленая, народженого од прозору: надуманого, погаданого, встрічного, водяного, парубоцького, дівоцького. Підіте, уроки, на соро­ки, на луги, на очерети, на болота, на моря»[3].

У «Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів» (четверте видання, DSM-IV-TR) пристріт відносять до культурно-зумовлених синдромів. Описано характерні симптоми: плач без причини, переривчастий сон, діарея, блювання і пропасниця в дітей, іноді в дорослих[7].

Інше[ред.ред. код]

  • Зі словом «вроки» пов'язаний і прислівник «нівроку» — первісно він означав «аби не наврочити», «не на вроки»[3].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Пристріт // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Пристріт // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 483.
  3. а б в г Навроки // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 382—383.
  4. (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 4: Н — П / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін.; Ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3.
  5. Перестріт // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 441.
  6. Око // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. American Psychiatric Association Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fourth Edition, Text Revision (DSM-IV-TR). — Washington, DC : American Psychiatric Publishing, 2000. — P. 901. — ISBN 978-0-89042-025-6.