Присяжний Богдан Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Дмитрович Присяжний
Чортків - Богдан Присяжний - 223.jpg
Богдан Присяжний
Народився 1 вересня 1950(1950-09-01) (68 років)
с. Малі Чорнокінці Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність журналістика
Відомий завдяки журналіст, громадський діяч
Alma mater Львівський університет, Чортківське медичне училище
У шлюбі з Лільанна
Діти Ерік
Нагороди
Грамота Верховної Ради України

Богдан Дмитрович Присяжний (нар. 1 вересня 1950, с. Малі Чорнокінці, Україна) — український журналіст, громадський діяч. Член НСЖУ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Богдан Присяжний народився в селі Малі Чорнокінці Чортківського району Тернопільської області України.

Закінчив Чортківське медичне училище (1969, нині державний медичний коледж), Львівський університет (1979, нині національний; за спеціальністю — хімік-біолог, викладач біології, хімії).

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

1969—1980 — працював у Чортківській районній СЕС на посаді помічника санітарного лікаря, з 1980—1983 — на посаді лікаря-лаборанта.

1984 — протягом шести місяців працював у організації «Вологдахімліс» на посаді хіміка.

1985—1989 — працював у селі Джуринській Слобідці Чортківського району в колгоспі ім. 30-річчя Перемоги на посаді інженера цивільної оборони і охорони праці.

1989—1993 — працював лікарем-лаборантом у Чортківській райсанепідстанції, поєднуючи роботу з науковими розробками, частина яких опублікована в методичних журналах тоді ще СРСР «Прикладна хімія» і «Методика визначення пестицидів».

1993—1997 — працював лаборантом кооперативу «Український кооператив лабораторного забезпечення» у місті Чорткові. На займаній посаді заключив угоду із Міністерством охорони здоров’я Казахстану на поставку пластин «SILUFOL» для лабораторій санітарної служби.

1995 — стає позаштатним кореспондентом часопису «Досвітні вогні».

2005—2006[1] — редактор чортківської газети «Ратуша»[2].

2008 — після реорганізації міських друкованих видань стає заступником редактора «Чортківський Вісник», залучивши до цього видання понад 400 передплатників, а це третина всіх абонентів газети. Працював до виходу на пенсію по інвалідності (2011).

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Продовжує громадську та духовну діяльність. Бере активну участь в організації (2005) і подальшій роботі спільноти «Рух за життя» при Бучацькій єпархії УГКЦ. Разом з керівництвом Єпархії готовить і направляє до Верховної Ради проект Закону «Про збереження життя від моменту зачаття і до природної смерті».

Співпрацює з доктором Антуном Лісіцем (Хорватія) з питань християнської біоетики. Основний напрям творчої діяльності — християнська мораль і християнська психологія.

Перед початком тимчасової окупації сепаратистами і до звільнення Лисичанська і Краматорська у березні-жовтні 2014 року співпрацював з добровольчим агітаційним відділом, створеним київськими і львівськими журналістами, який проводив свою пропагандистську на цих теренах.

Від 2017 — на добровольчих засадах (безоплатно) підтримує роботу редакції «Чортківський Вісник».

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, дружина Лільанна. Виховує сина Еріка і двох внуків: Віктора та Арсена.

Творчість[ред. | ред. код]

Активний дописувач тижневика «Час і Події» (Чикаго, США).

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Грамота Державної податкової адміністрації (2008) — за краще висвітлення засобами масової інформації діяльності податкової служби
  • Грамота редакції газети «Чортківський Вісник» (2017) — за вагомий вклад і безперервну діяльність і безкорисливу підтримку друкованого видання
  • Грамота Верховної Ради України (2018) — за вагомий особистий внесок у соціально-економічний, культурно-освітній розвиток територіальної громади, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. неточні дані
  2. Мельничук, Б. Ратуша // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 172. — ISBN 978-966-528-279-2.
  3. Розпорядження Голови Верховної Ради України від 13 березня 2018 року № 143-к

Джерела[ред. | ред. код]

  • Огородник, М. Чортківська енциклопедія: Богдан Дмитрович Присяжний // Чортківський Вісник. — 2018. — № 24 (20 липня). — С. 6.

Посилання[ред. | ред. код]