Присілок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Присі́лок — невеликий сільський населений пункт, розташований поблизу села, або частина великого села[1]. Господарства присілку розташовані поза інтегральною забудовою села.

Присілки вже існували у Київській Русі разом з іншими типами сільських поселень — селом, сільцем та погостом.

Як вказує П. Ф. Гураль, в Росії нові невеликі поселення, які були створені вихідцями з великих сіл, називали деревнею. Вони створювались як неподалік основного села, так і досить на далекій відстані. Із заселенням росіянами Передуралля та Зауралля, деревнями називались нові сільські поселення, засновані вихідцями з центральних регіонів Росії.

На сьогодні в адміністративно-територіальному устрої Росії офіційно виділяється деревня, як тип сільського поселення. Від села деревня відрізнялася відсутністю церкви[2], хоча нині в Росії є села без церков (зруйновані).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Присілок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Деревня — Толковый словарь Даля, 1863—1866[недоступне посилання з липень 2019] (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Гураль П. Ф. Територіальна громада в Україні: історико-правове дослідження. — Львів: ЛЬВДУВС, «Край», 2008. — 468 с.

Посилання[ред. | ред. код]