Присілок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Присі́лок (англ. convilla, appendium villae[1]) — невеликий сільський населений пункт, розташований поблизу села, або частина великого села[2]. Господарства присілку розташовані поза інтегральною забудовою села.

Синоніми[ред. | ред. код]

Висілок, переседина, передсілля, поселиця, осада, оседлість, селідба, мєсто[1].

Історія[ред. | ред. код]

Термін присілок використовувався в часи Великого князівства Литовського на теренах Західної Руси для розрізнення невеликих сільських поселень, хуторів, що тяжіли до великих сіл адміністративно і господарчо, бо в них відбувалось судочинство, збирались податі, здійснювались інші повинності[1]. Утворювались такі присілки через виселення частини мешканців села або панського господарства (господи, фільварка) на нові землі, як колоністів. Присілки складались з окремих дворів (димів), або дворищ, навколишніх оброблюваних земель та угідь[1].

В історичних джерелах розрізняють присілки, що «осідали» на землях «осідлих» (у Підляшші — «на жереб'ях») від «порожніх присілків», так званих «пустих»[1].

Росія[ред. | ред. код]

Як вказує П. Ф. Гураль, у Росії нові невеликі поселення, які були створені вихідцями з великих сіл, називали «деревнею». Вони створювались як неподалік основного села, так і досить на далекій відстані. Із заселенням росіянами Передуралля та Зауралля, деревнями називались нові сільські поселення, засновані вихідцями з центральних регіонів Росії[3]. Українським відповідником є село, сільце, присілок[4].

На сьогодні в адміністративно-територіальному устрої Росії офіційно виділяється деревня, як тип сільського поселення. Від села деревня відрізнялася відсутністю церкви[5], хоча нині в Росії є села без церков (зруйновані).

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Приселок // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1898. — Т. XXV (49) : Праяга — Просрочка отпуска. — С. 250.
  2. Присілок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Гураль П. Ф., 2008.
  4. Деревня // Російсько-український словник [в 4-х тт.] / глав. ред. акад. А. Е. Кримський. — Х., 1924. — Т. 1 : А–Ж.
  5. Деревня  — Толковый словарь живаго великорускаго языка, 1863—1866. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • (рос.) Гураль П. Ф. Територіальна громада в Україні: історико-правове дослідження. — Л. : ЛЬВДУВС, «Край», 2008. — 468 с.

Посилання[ред. | ред. код]