Приходько Любов Федорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Приходько Любов Федорівна
Народилася 11 липня 1948(1948-07-11) (74 роки)
Межиріч, Лебединський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР або Гостробури, Лебединський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність спортсменка
Alma mater Київський інститут інженерів цивільної авіації (1980)
Нагороди
заслужений майстер спорту СРСР

Любов Федорівна Прихо́дько (11 липня 1948, с. Межиріч, нині Сумський район, Сумська область) — українська спортсменка, найтитулованіша жінка-вертолітниця ХХ століття, єдина в Україні абсолютна чемпіонка світу з вертолітного спорту, заслужений майстер спорту СРСР (1978). Нагороджена золотою медаллю Міжнародної авіаційної федерації.

Життєпис[ред. | ред. код]

Любов Федорівна Приходько народилася 11 липня 1948 року в Межирічі (за іншими даними — в с. Гостробури[1]) на Лебединщині в багатодітній селянській сім'ї.

Після закінчення восьми класів Лифинської школи Лебединського району поступила до Сумського торгово-кулінарного училища, навчалася у вечірній школі.

З 1965 року почала займатись у парашутній секції, потім — у вертолітному гуртку Сумського аероклубу ДТСААФ (тренери: інструктор В. В. Таран, технік М. І. Брюхань). 25 травня 1966 року здійснила свій перший самостійний політ.

1970 року з відзнакою звкінчила Калузьку центральну об'єднану льотно-технічну школу ДТСААФ СРСР, 1980 року — Київський інститут інженерів цивільної авіації (нині Національний авіаційний університет).

Понад двадцять років працювала льотчиком-інструктором Сумського навчального авіаційного центру ДТСААФ,

1980 р. брала участь в агітперельоті МоскваУкраїнаСередня АзіяГрузія.

1973—1991 рр.  член збірної команди СРСР. Виступала в екіпажі з Л. М. Татариновою.

Спортсменка згадувала:

Чемпіонат світу в Англії 1973 року. Тоді на аеродромі під Лондоном зібралися тисячі глядачів і гостей з усього світу. Приїхала королева Великобританії Єлизавета, а її чоловік  герцог Единбурзький принц Філіп прилетів на особистому вертольоті. Я тоді стала чемпіонкою світу, мене запросили на урочистий прийом. Принц Філіп привітав мене і сказав, що захоплений моїм виступом. У Москві ми зустрічалися з легендарними повітряними асами  тричі Героями Радянського Союзу Іваном Кожедубом та Олександром Покришкіним. Таке не забувається! За п'ять років я стала абсолютною чемпіонкою світу[2].

У 1990-х рр. працювала льотчиком-інструктором у Харківському університеті повітряних сил, підготувала біля 150 курсантів, які стали льотчиками військово-повітряних сил, МНС, морської авіації України.

Загальний наліт  понад 6600 год.[3], 80 стрибків з парашутом[2].

Після виходу на пенсію повернулася у вертолітний спорт, знову почала брати участь у різноманітних змаганнях[4][5].

Як суддя міжнародної категорії займається суддівством змагань з вертолітного спорту.

Спортивні досягнення[ред. | ред. код]

Учасниця п'яти чемпіонатів світу з вертолітного спорту, чемпіонка світу (1973), абсолютна чемпіонка світу (1978), п'ятикратна абсолютна чемпіонка СРСР, багатократна чемпіонка України, абсолютна чемпіонка України (2004). Учасниця 48-го та 49-го відкритих чемпіонатів Росії з вертолітного спорту (2013—2014). Бронзовий призер команди-переможниці в особистому багатоборстві 36-го відкритого чемпіонату України з вертолітного спорту (2013). Учасниця відкритого чемпіонату Білорусії з вертолітного спорту (2014)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Радченко І. Спортивні зірки Лебединщини: від минулого до майбутнього / Іван Радченко. — Лебедин, 2004. — С. 43.
  2. а б Вертіль, Олександр (19 лютого 2011). «Доки будуть сили — небо не залишу». Урядовий кур'єр. Процитовано 14 листопада 2022. 
  3. а б Приходько Любов Федорівна. Федерація вертолітного спорту України. Процитовано 15 листопада 2022. 
  4. Первым делом — вертолеты!: Сумчанка, вертолетчица и заслуженный мастер спорта Любовь Приходько в 2008 году отпраздновала свое 60-летие и 50-летие вертолетного спорта.. Данкор онлайн (рос.). Процитовано 15 листопада 2022. 
  5. У Запоріжжі відбулися вражаючі змагання гвинтокрилів. 24 канал спорт. 20 серпня 2017. Процитовано 15 листопада 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Дорошенко М. Поєднались ніжність з мужністю / Михайло Дорошенко // Дніпро 1986. — № 5. — С. 136—140 : фот.
  • Рябчун В. А. Приходько Любов Федорівна // Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник / голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2–ге вид., перероб. та доп. — Суми: Рекл.–вид. об-ня «АСМедіа»; Сум. держ. ун-т ; Видавничий дім «Фолігрант», 2004. — С. 378 : фот.
  • Радченко І. Приходько Любов Федорівна // Радченко І. Спортивні зірки Лебединщини: від минулого до майбутнього. — Лебедин, 2004. — С. 4351 : фот. ISBN 966-7207-10-2.
  • Попова А. 60-річний ювілей спортсменки : 11 липня міська та обласна влада привітали багаторазову абсолютну чемпіонку України з вертолітного спорту Любов Приходько / А. Попова // Суми і сумчани. — 2008. — № 29. — С. 10.
  • Геренко С. Небо і земля Любові Приходько // Геренко С. Прощальне танго моєї журналістики: спогади, роздуми, публікації. — Суми, 2010. — С. 44—48 : фот. — ISBN 978-966-97080-5-2.