Прихідьки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Прихідьки
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Пирятинський
Рада/громада Дейманівська сільська рада
Код КОАТУУ 5323882602
Облікова картка Прихідьки 
Основні дані
Засноване 18 століття, до 1731
Населення 488
Площа 3,029 км²
Густота населення 161,11 осіб/км²
Поштовий індекс 37051
Телефонний код +380 5358
Географічні дані
Географічні координати 50°15′44″ пн. ш. 32°40′40″ сх. д. / 50.26222° пн. ш. 32.67778° сх. д. / 50.26222; 32.67778Координати: 50°15′44″ пн. ш. 32°40′40″ сх. д. / 50.26222° пн. ш. 32.67778° сх. д. / 50.26222; 32.67778
Середня висота
над рівнем моря
145 м
Місцева влада
Адреса ради 37050, с. Дейманівка; тел. 67-3-24
Карта
Прихідьки. Карта розташування: Україна
Прихідьки
Прихідьки
Прихідьки. Карта розташування: Полтавська область
Прихідьки
Прихідьки

Прихі́дьки — село в Україні, у Пирятинському районі Полтавської області. Населення — 488 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дейманівська сільська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Прихідьки знаходиться на відстані 5 км від сіл Харківці, Дейманівка та Яцини. По селу протікає пересихаючий струмок з загатою. До села примикає лісовий масив урочище Богданова Долина. Поруч проходить автомобільна дорога Р60.

Історія[ред. | ред. код]

На 1731 у складі Пирятинської сотні Лубенського полку, 64 двори.

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Харківецької волості Пирятинського повіту Полтавської губернії мешкало 1082 особи, налічувалось 195 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 12 вітряних млинів, 3 маслобійних заводи[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1343 осіб (640 чоловічої статі та 703 — жіночої), з яких 1339 — православної віри[2].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу 1932—1933, до якого вдалася влада СССР з огляду на масовий опір населення окупованих територій УНР. 1932 у селі почалися бунти проти влади та її агентів-комсомольців, буксирів, активістів, які грабували і старих, і багатодітних. З огляду на фізичний спротив незаконній конфіскації продуктів село, за поданням Полтавського райкому КПУ, піддано тортурам чорною дошкою[джерело?].

27 грудня 2014 року у селі невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Економіка[ред. | ред. код]

  • ПП «Прихідьківське».

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Школа.
  • Клуб.

Уродженці[ред. | ред. код]

  • Білько Віталій Олексійович (1987—2015) — сержант ЗСУ, загинув в боях за смт Луганське.
  • Герасименко Кость (1907—1942) — український поет, драматург, письменник.
  • Козак Борис Сергійович (1990—2014) — старший солдат, військовослужбовець військової служби за контрактом зенітного підрозділу Повітряних Сил ЗС України (м. Авдіївка) Донецька область. Загинув у бою на автошляху Авдіївка — Донецьк біля Пісків.
  • Хропко Петро Панасович — доктор філологічних наук, професор Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, академік Академії педагогічних наук України, Заслужений діяч науки і техніки України

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-175)