Причепа (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Причепа
причепа звичайна (Torilis japonica)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Підродина: Селерові (Apioideae)
Триба: Scandiceae
Підтриба: Torilidinae
Рід: Причепа (Torilis)
Adans.
Вікісховище: Torilis

Причепа[1] (Torilis) — рід квіткових рослин із родини окружкових (Apiaceae). Рід містить 15 чи 18 видів, які поширені в Євразії й Африці; кілька видів натуралізовані в Північній і Південній Америках, Європі, Азії, Новій Зеландії[2][3].

Таксономія[ред. | ред. код]

Рід названий Мішелем Адансоном у 1763 році[2][3]. Етимологія невідома.

Синоніми[2][3]: Chaetosciadium Boiss., Daucalis Pomel, Lappularia Pomel, Lorinsera Opiz, Nigera Bubani, Ozotrix Raf., Pullipes Raf.

Іншими українськими назвами для роду є: ториліс[4], гнидавець[5].

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Це однорічні, а іноді й багаторічні трави, щетинисті, шипчасті або притиснуто запушені всюди. Стебло прямовисне, сильно розгалужене, ребристе, усюди залистнене. Листкова пластинка 1–2-периста або перисто-складна; кінцеві сегменти від ланцетної до довгастої форми, від густо зубчастих до глибоко лопатевих, обидві поверхні з притиснутими волосками. Зонтики нещільно складені чи головчасті, кінцеві та/чи бічні; приквіток мало чи відсутні. Зубці чашечки невеликі, від трикутної до гостро-ланцетної форми. Пелюстки білі чи пурпурувато-червоні, зворотно-яйцеподібні, з вузькою загнутою верхівкою, притиснено-запушені на абаксіальній (низ) поверхні. Плід округло-яйцеподібний або довгастий, сплюснутий з боків; плоди вкриті шипами або щетинками, які у більшості видів гачкоподібні зверху. Насіння сплюснуте на спині в поперечному перерізі, лицьова сторона увігнута[6].

Використання[ред. | ред. код]

Молоде листя Torilis arvensis і Torilis leptophylla їстівні. Torilis japonica, а також його коріння вживають в їжу в Східній Азії[7].

Види[ред. | ред. код]

  1. Torilis africana Spreng.
  2. причепа польова (Torilis arvensis) (Huds.) Link
  3. Torilis chrysocarpa Boiss. & C.I.Blanche
  4. Torilis elongata (Hoffm. & Link) Samp.
  5. Torilis gaillardotii (Boiss.) Drude
  6. причепа звичайна (Torilis japonica) (Houtt.) DC.
  7. Torilis leptocarpa (Hochst.) C.C.Towns.
  8. причепа тонколиста (Torilis leptophylla) (L.) Rchb.f.
  9. ? Torilis nemoralis (Brullo) Brullo & Giusso — можливо, Torilis nodosa subsp. nemoralis Brullo
  10. причепа вузлувата (Torilis nodosa) (L.) Gaertn.
  11. Torilis pseudonodosa Bianca
  12. Torilis scabra (Thunb.) DC.
  13. ? Torilis stenocarpa C.C.Towns. — можливо синонім до Torilis leptocarpa (Hochst.) C.C.Towns.
  14. Torilis stocksiana (Boiss.) Drude
  15. Torilis tenella (Delile) Rchb.f.
  16. ? Torilis trichosperma (L.) Spreng. — можливо синонім до Chaetosciadium trichospermum (L.) Boiss.
  17. Torilis triradiata Boiss. & Heldr.
  18. причепа українська (Torilis ucranica) Spreng.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Torilis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Torilis. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 19.01.2022. 
  3. а б в Torilis. Catalogue of Life. Процитовано 19.01.2022. 
  4. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
  5. Гикля Е. / на рускій языкъ переложивъ И. Верхратскіи. Ботаника для шкілъ низшихъ гимназіяльныхь и реальныхъ. — Львівь : Инст. Ставропигійский, 1873. — 208 с.
  6. Torilis. Flora of China. efloras.org. Процитовано 19.01.2022. 
  7. Torilis japonica. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 19.01.2022.