Прищіпка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прищіпки

Прищіпка — спеціальний вид затискача, що, зазвичай, використовується для кріплення предметів (наприклад, одягу) до мотузки.[1] Як виріб промисловості прищіпка має міжнародну класифікаційну назву «С-47».

Матеріал[ред.ред. код]

Раніше[Коли?] прищіпки виготовляли переважно з деревини або металу. Наразі ж переважаючим матеріалом для виготовлення прищіпок є пластмаса.

Пластмасові прищіпки на мотузці

Історія прищіпки[ред.ред. код]

Археологи знаходять прообрази прищіпок на стоянках первісної людини. Зазвичай давні затискачи мають вигляд кісток (паличок), стягнутих жилами тварин, або цільнодерев’яного «застосунку»: в середині гілки, або кістки, робився паз, яким прищіпка насаджувалася на мотузку, на одяг (як ґудзик) тощо. Зовнішньо та функціонально таки защіпки нагадували сучасні шпильки (технічні чи для волосся).

Ймовірно, перші защіпки, подібні сучасним (дві пласкі з’єднані палички), з’явилися в циган, які за їхньою допомогою сушили одяг в умовах частих степових вітрів.

Перший патент на защіпку видано 1832 року в США — дві дерев’яні смужки, поєднані ґвинтом. У 1832—1887 роках видано ще 146 патентів на винаходи різних типів прищіпок, дерев’яні та металеві.

У 1970-х роках почалося виробництво пластмасових прищіпок. У 1980-х роках із розвитком сучасних матеріалів з’являються різні види кріплення-пружин защіпок: металеві смуги, П- і С-подібні тощо. Популярним зразком стала лита пластмасова прищіпка (довжина 4 см, кут розкриття — 30°) із рифленими бічними частинами.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]