Пробудження (Джанкойський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пробудження
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Джанкойський район
Рада/громада Луганська сільська рада
Код КОАТУУ 0121182303
Облікова картка Пробудження 
Основні дані
Засноване 1880
Населення 55
Поштовий індекс 96140
Телефонний код +380 6564
Географічні дані
Географічні координати 45°49′48″ пн. ш. 34°14′40″ сх. д. / 45.83000° пн. ш. 34.24444° сх. д. / 45.83000; 34.24444Координати: 45°49′48″ пн. ш. 34°14′40″ сх. д. / 45.83000° пн. ш. 34.24444° сх. д. / 45.83000; 34.24444
Місцева влада
Адреса ради 96140, АРК, Джанкойський район, с.Луганське, пров.Центральний, 7
Карта
Пробудження. Карта розташування: Україна
Пробудження
Пробудження
Пробудження. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Пробудження
Пробудження

CMNS: Пробудження у Вікісховищі

Пробу́дження (до 1945 року — Курт-Ічкі, кримськотат. Qurt İçki) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 55 осіб. Орган місцевого самоврядування — Луганська сільська рада. Розташоване на заході району.

Географія[ред. | ред. код]

Пробудження — маленьке село на північному заході району, у степовому Криму, висота над рівнем моря — 19 м[1]. Сусідні села: Луганське за 2,5 км на південь та Тутове — за 3 км на захід. Відстань до райцентру — близько 21 кілометри, найближча залізнична станція — Богемка (на лінії Джанкой-Армянськ) — близько 7 км.

Історія[ред. | ред. код]

Німецьке менонітсько-лютеранське селище Ебенфельд (в перекладі — рівне поле) в урочищі, званому Курт-Ічкі — це назва в урешті-решт закріпилася, було засновано колоністами на 602 десятинах землі в 1880 році[2] в Ішунській волості Перекопського повіту. Згідно «Пам'ятною книзі Таврійської губернії 1889 року» , за результатами Х ревізії 1887 року в селі Курт-Ічкен значилося 8 дворів і 38 мешканців[3]. Після земської реформи 1890 року[4] село віднесли до Богемської волості.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Курт-Ічкі, з населенням 172 людини, з яких було 170 німців[2], був центром скасованої до 1940 року[5] Курт-Ічкінської сільради Джанкойського району [6].

Незабаром після початку Німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан[7]. Після звільнення Криму від німців в квітні 12 серпня 1944 року було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»[8] та у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України[9]. Указом Президії Верховної Ради Російської РФСР від 18 травня 1948 року, Курт-Ічкі перейменували в Пробудження.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 62 особи, з яких 26 чоловіків та 36 жінок[10].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 55 осіб[11].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[12]:

Мова Відсоток
кримськотатарська 61,82 %
російська 34,55 %
українська 3,64 %

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прогноз погоди в с. Пробудження (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 2015-04-06. 
  2. а б В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
  3. Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
  4. Борис Веселовский. {{{Заголовок}}}. — 1911.
  5. Административно-территориальное поділ РРФСР на 1 січня 1940 року. Стор. 388. Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940 рік. Процитовано 2015-04-04. 
  6. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 року, с. 317
  7. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
  8. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників в райони Криму»
  9. Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 2013-06-30. Процитовано 2013-06-26. 
  10. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  11. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  12. Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.