Провалля (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Провалля
Київ
Подільська брама колір 1892.jpg
Зміцнення Провалля верхніми і нижніми підпірними мурами
Загальна інформація
50°26′44″ пн. ш. 30°32′45″ сх. д. / 50.445694° пн. ш. 30.545861° сх. д. / 50.445694; 30.545861Координати: 50°26′44″ пн. ш. 30°32′45″ сх. д. / 50.445694° пн. ш. 30.545861° сх. д. / 50.445694; 30.545861
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Адмінодиниця Київ
Головні вулиці Арсенальна площа, Кловський узвіз, Івана Мазепи, Паркова дорога
Транспорт
Метрополітен Kiev Metro First Line logo.svg «Арсенальна»
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap 421866 ·R (Київ)
Карта
Провалля. Карта розташування: Київ
Провалля
Провалля
Провалля (Київ)

Прова́лля — глибокий яр, який пролягав між Маріїнським парком і Микільською брамою Нової Печерської фортеці.

Опис[ред. | ред. код]

1868 року Провалля згадав у своєму «Описі Києва» Микола Закревський:

« «Так називалося одне урочище на Печерську, улоговина, з якої випливає невеликий струмок Клов. Урочище починалося крутим і глибоким урвищем у північній частині Печерська, поблизу... фортечної Микільської брами, нині частково засипано та загладжене. Ця улоговина пролягає на південний захід, уздовж Клова, колишніх Хрестів і Нової Слободи, прямуючи до Нової Забудови. Струмок Клов вливається у Либідь».[1] »

Історія[ред. | ред. код]

Оборонна казарма з Микільскою брамою на перешийку яра

У горі біля Провалля цегельня Василя Терехова видобувала глину для виробництва київської цегли. Під час будівництва Нової Печерської фортеці і Набережного шосе до Ланцюгового мосту роботи в яру заборонили.[2]

Частину яру в районі нинішньої Арсенальної площі засипали. У 1846—1850 роках на утвореному перешийку звели казарму з Микільською фортечною брамою («казарму на перешийку» або «казарму понтонерів»).[3]

Провалля на схилах Дніпра укріпили верхніми і нижніми підпірними мурами. Верхні напівкруглі мури збудували в 1853—1854 роках. Нижні, двох'ярусну склепінну галерею з внутрішніми галереями, рушничними й артилерійськими бійницями, спорудили у 1856 році. Під час воєнних дій вони мали захищати проходи до Ланцюгового мосту й охороняти Микільську браму.

Через мури проходив підземний хід, що з'єднував арсенальські майстерні та водокачку на березі Дніпра. У цих підземеллях були прокладені чавунні водопровідні труби.[3] Вся ця частина укріплень Київської (Нової Печерської) фортеці, отримала неофіційну назву Миколаївського форту.[4]

1949 року в урочищі на схилах Дніпра, між двома підпірними мурами, був споруджений Зелений театр.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]