Провулок Сєдовців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Провулок Сєдовців
Київ
Місцевість Звіринець, Бусове поле
Район Печерський
Назва на честь команди криголаму «Георгій Сєдов»
Колишні назви
Омелютинська вул. (1), Омелютинський пров., зав ім. Седовцев
Загальні відомості
Протяжність 140 м
Координати початку 50°24′14″ пн. ш. 30°33′46″ сх. д. / 50.404056° пн. ш. 30.56278° сх. д. / 50.404056; 30.56278Координати: 50°24′14″ пн. ш. 30°33′46″ сх. д. / 50.404056° пн. ш. 30.56278° сх. д. / 50.404056; 30.56278
Координати кінця 50°24′16″ пн. ш. 30°33′42″ сх. д. / 50.404639° пн. ш. 30.561806° сх. д. / 50.404639; 30.561806
Транспорт
Найближчі станції метро Kyiv Metro Third Line logo.svg «Видубичі»
Найближчі залізничні станції з. п. Видубичі
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 12732
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Прову́лок Сєдо́вців[1] — зниклий провулок, що існував у Печерському районі міста Києва, місцевості Звіринець, Бусове поле. Пролягав від вулиці Петра Алексієнка (ніні — продовження Тимірязєвської вулиці) до тупика.

Історія[ред. | ред. код]

Провулок виник у 2-й половині XIX століття як одне з відгалужень Омелютинської вулиці. У 1940-х роках також вживалася назва Омелютинський провулок. Назву на честь Сєдовців[2] набув разом з вулицею Сєдовців (нині Омелютинська) 1940 року[3] (назву підтверджено 1944 року[4]).

У довіднику «Вулиці Києва» 1995 року був наведений у переліку вулиць, провулків і площ, що зникли в 2-й половині 1970–90-х pоків у зв'язку зі знесенням старої забудови, переплануванням місцевості або виключенням назви з ужитку. Нині на місці колишнього провулку — територія промислової забудови.

В 2010-x роках провулок поновлено в документах міста: його було включено до офіційного довідника «Вулиці міста Києва» 2015 року[5] та містобудівного кадастру[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За текстом рішення 1940 року про перейменування — зав. ім. Седовцев, за постановою 1944 року — провулок Седовців.
  2. Учасники рейду через Центральний арктичний басейн на криголамному пароплаві «Георгій Сєдов» у 1937–1940 роках, після якого 15 членів екіпажу були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а пароплав нагороджено орденом Леніна.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 19 березня 1940 року № 25/20 «Про перейменування вулиць по Кіровському району» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 12815, арк. 8, 9, 9зв, 10, 10зв, 11, 11зв. (Перейменування вулиць // Радянський Київ. — 1940. — № 6. — березень. — 3-тя стор. обкл.) Архівовано з першоджерела 7 серпня 2013.
  4. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  5. Згідно з довідником, пролягає від вулиці Омелютинської до кінця забудови.
  6. Згідно з зображенням провулку у кадастрі, пролягає від Тимірязєвської вулиці до тупика.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]