Провінція Бранденбург

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Provinz Brandenburg
Провінція Бранденбург
1815 – 1946
Прапор Герб
Прапор Герб
Гімн
Brandenburglied
Розташування Бранденбург
Провінція Бранденбург (червоне), у складі ПруссіїНімецькій Імперії
Столиця Потсдам (1815–1827)
Берлін (1827–1843)
Потсдам (1843–1918)
Шарлоттенбург (1918–1920)
Берлін (1920–1946)
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 1815
 - Великий Берлін 1 жовтня 1920
 - частково реформоване 1946
 - Ліквідовано 1946
Площа
 - 1939 38 275 км2
Населення
 - 1939 3 023 443 осіб
     Густота Помилка виразу: неочікуване число осіб/км² 
Попередник
Наступник
Wappen Mark Brandenburg.png Бранденбург
Берлін Flag of Berlin.svg
Бранденбург Flag of Brandenburg.svg
Познанське воєводство POL województwo poznańskie IRP COA.svg
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Провінція Бранденбург

Провінція Бранденбург (нім. Provinz Brandenburg) — провінція Пруссії з 1815 до 1919, а згодом провінція Вільної держави Пруссія. Столицею провінції були Потсдам, Берлін та Шарлоттенбург. Територія провінції історично охоплювала землі, сконцентровані в маркграфстві Бранденбург у центральній Пруссії, за винятком Альтмарка та Нижньої Лужиці.

Географія[ред. | ред. код]

Провінція Бранденбург займала більшу частку Північно-німецької рівнини, обмежена на заході річками Ельба та на сході Одер, де німецький регіон Ноймарк межувала з Великим Князівством Познанським (з 1848 року — провінція Позен. На північному сході з провінцією межувала Померанія, за південному сході — Сілезія, на південному заході — Саксонія. Бранденбург також мав спільний кордон з великими герцогствами Мекленбург-Шверін та Мекленбург-Стреліц на північному заході, а також з герцогством Ангальт на заході.

Історія[ред. | ред. код]

Провінція Бранденбург була утворена разом з десятьма іншими прусськими провінціями в 1815 році і включала маркграфство Бранденбург, Міттельмарк, Ноймарк й Альтмарк. Державний уряд провінції — обер-президія з обер-президентом на чолі — спочатку розташовувалася в Потсдамі, потім в 1827—1843 роках — у Берліні, в 1843—1918 роках — знову в Потсдамі, потім до 1945 року в берлінському районі Шарлоттенбург (до 1920 року — самостійне місто).

1 квітня 1881 року Берлін вийшов з провінційного союзу з Бранденбургом і отримав права провінції. У 1920 році деякі території провінції Бранденбург увійшли до складу нового Великого Берліна. Провінція Бранденбург поділялась на адміністративні округи Франкфурт і Потсдам, в яких у свою чергу виділялися міські і сільські повіти. Після ліквідації в 1938 році провінції Позен-Західна Пруссія до провінції Бранденбург були включені повіти Шверін-на-Варті, Мезеріц і частково Бомст, а Бранденбург відповідно передав провінції Померанія повіти Фрідеберг і Арнсвальде. З 21 березня 1939 року провінція носила офіційну назву «Марка Бранденбург».

Відповідно до рішень Потсдамської конференції 1945 року східна частина Бранденбурга по лінії Одер — Нейсе була передана Польщі і в даний час входить до її складу під назвою Любуське воєводство. Західна частина колишньої провінції Бранденбург в 1946 році утворила землю Бранденбург у складі Радянської зони окупації Німеччини, а з 1949 року — у складі Німецької Демократичної Республіки, і проіснувала до 1952 року, коли в результаті адміністративної реформи в НДР були утворені 15 округів.

Після возз'єднання Німеччини в 1990 році була знову утворена сучасна земля Бранденбург.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]