Прогнозування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прогнозування — процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематично оцінювана інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку обраного предмета чи явища в перспективі. Результатом прогнозування є прогноззнання про майбутнє і про ймовірний розвиток сьогочасних тенденцій конкретного явища-об'єкту в подальшому існуванні.

Застосування прогнозування[ред. | ред. код]

Прогнозування застосовується в наступних ситуаціях:

Методи прогнозування[ред. | ред. код]

Існують два підходи до прогнозування: якісний та кількісний.

Кількісний підхід базується на математичних моделях й історичних данних. Якісний підхід покладається на освічену думку, інтуїцію й досвід професіоналів. Серед його різновидів є консенсус керівництва, Делфі-метод, оцінка торговими працівниками — кожного за своїм регіоном, опитування клієнтів.

Кількісні методи діляться на два види: причинно-наслідкові й моделі часових рядів. Часові ряди діляться на:

Оцінка прогнозу[ред. | ред. код]

Надзвичайно важливо оцінювати прогноз. Серед безлічі надійних методів є декілька, які найпростішими, але, поєднані разом, дають безпомилкову оцінку якості поданого плану продажу та його фактичного виконання. Це:

  • середнє абсолютне відхилення / Mean Average Deviation (MAD);
  • сума помилок прогнозу зростаючим підсумком / Running Sum of Forecast Error (RSFE);
  • сигнал відслідковування / Tracking Signal (TS)

Процедури, процеси, відповідальність у прогнозуванні[ред. | ред. код]

Система прогнозування вимагає певного рівня формалізації, тобто описана процедурами й інструкціями. В бізнес-прогнозуванні процесом займаються та за нього відповідають підрозділи продажу та маркетингу, які відповідають за збут у компаніях: відділ збуту, відділ маркетингу, відділ з роботи з клієнтами, товарознавців. Проте, досить поширеною є практика коли короткострокове прогнозування здійснюється працівниками планових відділів логістики.

Економічне прогнозування[ред. | ред. код]

Є найважливішим фактором успішного розвитку усіх держав світу. Саме від визначення раціональних прогностичних аспектів залежить вдалий соціально-економічний розвиток будь-якого суспільства. Найавторитетнішою науковою установою в питаннях економічного прогнозування в Україні є Інститут економіки та прогнозування НАН України, який наразі очолює видатний вчений-економіст академік Геєць Валерій Михайлович.

Військове прогнозування[ред. | ред. код]

Військове прогнозування – прерогативний напрямок воєнного мистецтва та військової стратегії, який передбачає максимально об’ємне передбачення усіх вірогідно-можливих позитивних та негативних ситуацій будь-якого воєнного (чи військово-розвідувального) короткострокового (або довгострокового) запланованого заходу. Є визначальною передумовою успіху кожної військової операції, чи тривалої кампанії. Є важливим розділом військової науки, який безумовно забезпечує суттєву ефективність військової справи.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література та посилання[ред. | ред. код]