Програмування вищого порядку
Програмування вищого порядку (англ. Higher-order programming) — це стиль програмування, що використовує компоненти програми, такі як функції, моделі чи об'єкти як значення. Зазвичай є екземпляром, або успадкуванням таких моделей обчислень, як лямбда-числення, що активно використовує функції вищого порядку.
В програмуванні вищого порядку функції можна передавати як аргументи в інші функції, а також функції можуть повертатись як результат роботи інших функцій (наприклад в макросах). Такий стиль програмування найчастіше використовується в функційному програмуванні, але також може бути дуже корисним в ООП.
Відомими прикладами мов, що підтримують такий стиль, є Wolfram Language[en], C#, Java, ECMAScript (ActionScript, JavaScript, JScript), F#, Haskell, Lisp (Common Lisp, Scheme, Clojure, інші), Lua, Oz[en], Perl, Пролог,[1] Python, Ruby, Smalltalk, Scala, ML, та Erlang.
Див. також[ред. | ред. код]
Зноски[ред. | ред. код]
- ↑ Naish, Lee (1996). Higher-order logic programming in Prolog (Звіт). Department of Computer Science, University of Melbourne. Процитовано 2 листопада 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Sjoerd Visscher «Higher Order Programming» (Як приклад використовується JavaScript)
|
Це незавершена стаття про програмування. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||||||||||||||
