Проект закону про наклеп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фотографія користувачки Flickr Still Burning стала символом боротьби громадськості проти скандального законопроекту

Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини» № 11013 — скандальний законопроект, зареєстрований народним депутатом від фракції Партії регіонів Віталієм Журавським 18 липня 2012 року, що мав на меті введення кримінальної відповідальності за поширення завідомо неправдивої інформації, тобто наклепу.

18 вересня 2012 року проект закону був розглянутий Верховною Радою України та прийнятий в першому читанні 244 голосами «за»[1]. Ухвалення законопроекту спричинило різко негативну реакцію у суспільстві, і вже 25 вересня через тиск громадськості автор законопроекту зареєстрував проект постанови про скасування цього проекту закону[2][3]. На прес-конференції у Нью-Йорку Віктор Янукович зазначив, що «Журавський не випадково прийняв рішення про відкликання», адже почув думку Президента та однопартійців з цього приводу[4][5]. 2 жовтня 2012 року рішенням Верховної Ради законопроект було скасовано: за скасування проголосували 349 народних обранців[6].

Передісторія[ред. | ред. код]

Кримінальну відповідальність за наклеп було передбачено Кримінальним кодексом УРСР 1960 року. Так, відповідно до статті 125 цього кодексу поширення завідомо неправдивих вигадок, що ганьблять іншу особу, каралося позбавленням волі або виправними роботами терміном до 1 року, громадською доганою або штрафом у розмірі від 30 до 80 мінімальних зарплат.

Поширення неправдивих чуток у друкованій формі каралося тюремним ув'язненням строком до трьох, виправними роботами терміном до двох років або штрафом у розмірі від 50 до 120 мінімальних заробітних плат. Відповідальність за наклеп, поєднаний з обвинуваченням у вчиненні тяжкого злочину, передбачала позбавлення волі строком до п'яти років[7].

В ході розробки нового Кримінального кодексу України, прийнятого 2001 року, було прийнято рішення не включати до кодексу статтю про наклеп. Таке рішення було зумовлене тим, що наклеп є різновидом порушень немайнових прав особи, які регулюються цивільним правом.

Так, статтями 297 та 299 Цивільного кодексу Україні кожній особі гарантується право на повагу до її честі та гідності, а також недоторканості її ділової репутації. У разі порушення цих прав особа має право звернутися до суду[8].

Окрім Цивільного кодексу України право на судовий захист особи у разі поширення недостовірної інформації щодо неї, а також відшкодування завданої шкоди, гарантується статтею 32 Конституції України[9]. Також відповідальність засобів масової інформації та журналістів за поширення неправдивої інформації передбачена законами України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства» та «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів»; закон України «Про телебачення і радіомовлення» лише опосередковано вказує на можливість притягнення до відповідальності за наклеп засобу масової інформації або його працівників: стаття 67 закону містить перелік випадків, коли за поширення неправдивої інформації не передбачено покарання[10].

Сутність законопроекту[ред. | ред. код]

Проект закону передбачав внесення змін до Кримінального (доповнення статтями 1451 та 1452) та Кримінально-процесуального (доповнення другого абзацу статті 112 цифрами 1451 та 1452) кодексів України.

Проектом закону передбачено покарання за поширення завідомо неправдивої інформації про особу у вигляді штрафу у розмірі від 500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами строком до 2 років або позбавленням волі терміном від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю терміном від 1 до 3 років.

Відповідно до законопроекту образа, тобто приниження честі та гідності особи в непристойній формі, має каратися штрафом до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до 6 місяців.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України у своєму висновку рекомендувало відхилити цей проект у першому читанні[11]. За думкою експертів автори законопроекту не обґрунтували суспільну небезпеку від наклепу, тобто не було наведено достатніх підстав для криміналізації[12]. Згідно з висновком «немайнові особисті (приватні) права осіб, якими є честь, гідність, репутація, відносяться до предмету регулювання цивільного права». Крім того прийняття закону могло призвести до порушення міжнародних зобов’язань України перед Радою Європи, саме на вимогу ПАРЄ закон про наклеп був виключений з кримінального кодексу[12].

Голосування[ред. | ред. код]

18 вересня закон був включений до порядку денного засідання Верховної Ради. За його розгляд за скороченою процедурою проголосували 215 народних депутатів[13]. У першому читанні за законопроект проголосували 244 картки депутатів (188 від Партії регіонів, 25 від КПУ, 19 від Народної партії, 1 від групи «Реформи заради майбутнього» та 11 позафракційних)[14]:

Фракція За Проти Утрималося Не голосувало Відсутні
Партія регіонів 188 0 0 5 2
Блок Юлії Тимошенко — Батьківщина 0 7 0 34 57
Наша Україна — Народна самооборона 0 6 0 22 35
Комуністична партія України 25 0 0 0 0
Народна партія 19 0 0 1 0
Реформи заради майбутнього 1 0 0 17 1
Позафракційні 11 1 0 7 11
Загалом 244 14 0 86 106

2 жовтня 349 голосами «За» Верховна Рада скасувала ухвалений в першому читанні проект закону про посилення відповідальності за наклеп. За скасування проголосували 174 депутати від фракції Партії регіонів, 56 — від «БЮТ-Батьківщини», 45 — від НУ-НС, 23 — від КПУ, 20 — від Народної партії, 18 — від групи «Реформи заради майбутнього» та 13 позафракційних[15].

Фракція За Проти Утрималося Не голосувало Відсутні
Партія регіонів 174 1 0 17 3
Блок Юлії Тимошенко — Батьківщина 56 0 0 4 38
Наша Україна — Народна самооборона 45 0 0 5 13
Комуністична партія України 23 0 0 1 1
Народна партія 20 0 0 0 0
Реформи заради майбутнього 18 0 0 0 1
Позафракційні 13 0 0 2 15
Загалом 349 1 0 30 70

Не зважаючи на скасування законопроекту, народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко припустила, що після виборів Верховна Рада може повернутися до розгляду документу[16]. Представники опозиції в парламенті також висловили припущення про те, що провладні сили можуть ініціювати повторний розгляд законопроекту[17][18].

Реакція[ред. | ред. код]

Акції протесту ЗМІ[ред. | ред. код]

Ухвалення законопроекту у першому читанні викликало негативну реакцію в суспільстві. Вважаючи закон загрозою свободі слова в Україні, представники українських ЗМІ провели акції протесту.

25 вересня 2012 року стартувала всеукраїнська акція «Захисти своє право знати. Скажи ні закону про наклеп». Банери з таким закликом з'явилися на сайтах найвпливовіших ЗМІ, серед яких Українська правда, Кореспондент.net, УНІАН, Інтерфакс-Україна, ЛІГАБізнесІнформ, Українські новини, Комсомольская правда в Украине, День, Сегодня.ua, Телекритика, Цензор.нет, ОстроВ, LB.ua, Дзеркало тижня, Главком, Football.ua, 5 канал, ТВі тощо[19][20][21]. За інформацією Української правди вже на 13:45 до акції приєдналися понад 30 всеукраїнських та регіональних видань[19].

Кореспондент №38 (526).jpg
Україна молода №142 (4388).jpg
«Протестні» перші шпальти видань «Кореспондент» (біла) та «Україна молода» (чорна)

Крім того, 25 вересня в Кіровограді пройшла акція протесту проти проекту закону, в якій взяли участь працівники 20 регіональних видань[22], а 27 вересня подібна акція протесту пройшла у Чернівцях[23]

27 вересня чергові номери всеукраїнських видань «Кореспондент», Kyiv Post, «Власть денег», а також львівських видань «Високий замок», «Львівська газета», «Львівська пошта», «Ратуша», «МедіаСтар», Zik та самбірського «Коловороту» вийшли у друк з порожніми першими шпальтами на знак протесту проти скандального законопроекту[24][25][26][27], натомість «Україна молода» вийшла з чорною[21].

29 вересня програми дніпропетровського 9 каналу не вийшли в ефір на знак протесту проти законопроекту про наклеп[28].

1 жовтня в Києві на вулиці Грушевського, 18/2 близько 300 журналістів вимагали від Верховної Ради скасування рішення про прийняття у першому читанні законопроекту Віталія Журавського[29][30]. Представники українських ЗМІ протестували, тримаючи в руках чисті аркуші білого паперу як транспаранти.

Подібні акції протесту журналістів того ж дня пройшли також в Ужгороді[31], Херсоні[32] та Одесі[33]. 2 жовтня акція протесту проти проекту закону відбулася в Сімферополі[33].

Фрагмент головної сторінки української вікіпедії з банером проти законопроекту

Акції протесту громадськості[ред. | ред. код]

З 29 вересня 2012 року активісти кампанії «Помста за розкол країни» провели низку антиагітаційних поїздок на мажоритарний округ № 66, по якому балотувався Віталій Журавський на парламентських виборах. Активісти наголосили, що звернули увагу на цього кандидата з-поміж інших, що підпадають під критерії кампанії, перш за все через просування ним скандального законопроекту про наклеп[34].

Опівночі 1 жовтня розпочала безстрокову акцію протесту й українська Вікіпедія, розмістивши на всіх сторінках проекту банер з написом «Ми маємо право знати: Вікіпедія каже «Ні!» закону про наклеп». Громадська організація Вікімедіа Україна звернулася до Президента, прем'єр-міністра, голови Верховної Ради та народних депутатів із закликом відхилити законопроект про наклеп[35][36].

Критика та підтримка[ред. | ред. код]

Ухвалення законопроекту про наклеп викликало різко негативну реакцію з боку опозиційних партій. Так, лідер партії УДАР Віталій Кличко назвав прийняття законопроекту у першому читанні спробою згортання демократії, а лідер ВО «Батьківщина» Олександр Турчинов заявив, що закон «може стосуватися не тільки журналістів, але й усіх людей, які хочуть критикувати владу, які не погоджуються з тою небезпечною політикою, що ведеться»[37]. Об'єднаною опозицією «Батьківщина» також було поширено заяву, в якій прийняття проекту закону називалося «безглуздям», а позбавлення волі за наклеп — «середньовічним способом розправи не тільки з політичними опонентами, а й з вільною пресою»[38].

Лідер партії «Україна — Вперед!» Наталія Королевська заявила, що «в Україні закон про криміналізацію наклепу повинен діяти тільки для політиків — вони повинні відповідати за свої слова»[39].

Радник Президента Ганна Герман заявила, що «Президент України в такому вигляді, в якому цей законопроект є сьогодні, підписувати його не буде», перший віце-прем'єр-міністр Валерій Хорошковський назвав ухвалення законопроекту передчасним[40], а віце-прем'єр-міністр та Міністр інфраструктури України Борис Колесніков назвав проект закону «цілковитим ідиотизмом» та припустив, що «у такому вигляді законопроект ніколи в житті Віктор Янукович не підпише»[41]. Також з приводу прийняття законопроекту висловився і міністр економічного розвитку та торгівлі України Петро Порошенко, який назвав законопроект «божевіллям» та «інструментом тиску на засоби масової інформації»[42].

Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська теж засудила ухвалення проекту закону, заявивши, що його прийняття може призвести до обмеження свободи вираження поглядів[43].

Свої думки з приводу прийняття законопроекту висловили й деякі громадські діячі. Так, президент Світового конгресу українців Євген Чолій закликав світову спільноту вимагати від української влади відхилення законопроекту[44]. Колишній голова Української греко-католицької церкви кардинал Любомир Гузар засудив прийняття проекту закону про наклеп в першому читанні, зазначивши, що «найкращий спосіб зберегти добре ім'я для кожного урядника та політика — казати правду, поводитися чесно і працювати заради інтересів людей»[45]. У своєму інтерв'ю Deutsche Welle письменник Юрій Андрухович назвав проект закону «Середньовіччям» й закликав суспільство вимагати від депутатів його скасування[46].

Ухвалення законопроекту про наклеп засудила й Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення: її прес-служба поширила заяву, в якій зазначено, що «ухвалення Верховною Радою законопроекту про наклеп перешкоджатиме свободі слова та розвитку незалежної журналістики в Україні»[47]. Крім того, проти законопроекту виступили національна спілка журналістів України, незалежна медіа-профспілка України, рух «Стоп цензурі!», міжвідомча робоча група з аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист прав журналістів[21].

Представники парламентської більшості підтримували законопроект, висловлюючи думки про необхідність відновлення кримінальної відповідальності за наклеп, навіть попри підтримку рішення щодо скасування законопроекту. Представники провладних сил не виключали повернення до розгляду законопроекту у майбутньому.

Народний депутат Ярослав Сухий наголосив, що скасування проекту закону є не результатом протестів журналістів, а рішенням Президента Віктора Януковича[48], а Олена Бондаренко заявила, що доля законопроекту залежатиме від ситуації в країні[49].

Регіонал Сергій Ківалов ще до ухвали рішення про скасування законопроекту зазначав, що не розуміє «причин істерики навколо ухвалених у першому читанні змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів», наголосивши на необхідності розрізняти поняття «критика» та «наклеп»[50].

Міжнародна реакція[ред. | ред. код]

Прийняття проекту закону про наклеп спричинила негативну реакцію серед деяких міжнародних організацій. ОБСЄ засудила прийняття проекту закону у першому читанні. Зокрема представник ОБСЄ зі свободи засобів масової інформації Дуня Міятович звернулася з відповідною заявою до народних депутатів, зазначивши, що зміни, передбачені проектом закону «становитимуть серйозну перешкоду для свободи засобів масової інформації в країні»[51].

Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд у своїй заяві, переданій агентству «Інтерфакс-Україна», закликав Верховну Раду скасувати закон щодо криміналізації відповідальності за наклеп, оскільки він обмежуватиме свободу ЗМІ[52].

Організація Freedom House різко засудила прийняття законопроекту, відмітивши його направленість на обмеження свободи слова та висвітлення передвиборчої кампанії в Україні, та закликала європейську спільноту вплинути на ситуацію[53], а організація «Репортери без кордонів» також засудила прийняття законопроекту[54].

Білоруська асоціація журналістів зазначила, що прийняття проекту закону знизить ефективність журналістського контролю над владою[55]. Проти законопроекту також виступили Міжнародна і Європейська федерації журналістів[21].

Ухвалення постанови про скасування законопроекту було підтримано міжнародними організаціями, зокрема Єврокомісією та Радою Європи, які привітали це рішення Верховної Ради[56][57].

Ініціативи 2013 року[ред. | ред. код]

У березні 2013 року видання «Закон і Бізнес» опублікувало статтю першого заступника Генерального прокурора України Рената Кузьміна, в якій пропонується ввести кримінальну відповідальність за дифамацію. Термін «дифамація» визначений у статті як публічне поширення дійсних або вигаданих відомостей, які принижують честь, гідність чи ділову репутацію громадянина або організації, зганьблення у пресі з метою вплинути на виконання ними своїх обов'язків[58][59].

За словами Кузьміна, внесення статті про дифамацію у Кодекс про кримінальні проступки, який планувалося прийняти у 2014 році, матиме на меті унеможливити тиск на прокурорів та суддів в ході виконання їхніх професійних обов'язків, а також перешкоджати формуванню у суспільстві негативного уявлення про судову систему та органів державної влади[60]. Доцільність введення відповідальності за дифамацію Ренат Кузьмін доводив, посилаючись на наявність відповідних положень у законодавствах багатьох країн світу[60].

Ініціатива першого заступника Генпрокурора України була негативно сприйнята Міжнародною та Європейською федераціями журналістів. Незалежна медіа профспілка та Національна спілка журналістів України зазначили, що аналогічна спроба влади криміналізувати наклеп восени 2012 року була негативно сприйнята суспільством і призвела до акцій протесту[61].

Водночас речниця Президента України Дарія Чепак заявила, що законодавчі ініціативи стосовно криміналізації наклепу мають пройти широке громадське обговорення «з громадськими організаціями, міжнародним експертним середовищем, експертами всередині України»[62]. Натомість голова парламентського комітету з питань свободи слова Микола Томенко заявив, що «в комітеті налаштовані на те, щоб взагалі зупинити цю дискусію, бо в українських умовах це буде відповідальність за критику, а не за наклеп», а відтак комітет виступає категорично проти громадського обговорення цієї ініціативи[63].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рада має намір ввести кримінальну відповідальність за наклеп. Ukranews.com. 2012-09-18. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-25. 
  2. Регіонал вирішив відізвати закон про наклеп. Обозреватель. 2012-09-25. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-27. (рос.)
  3. Журавський вирішив відкликати закон про наклеп. А пізніше знову подати. 5 канал. 2012-09-26. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-27. 
  4. Янукович каже, що «регіонал» відкликав закон про наклеп завдяки йому. Gazeta.ua. 2012-09-26. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-27. 
  5. Янукович також вважає помилкою закон регіонала про наклеп. ТСН. 2012-09-26. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-27. 
  6. «НАКЛЕП» СКАСУВАЛИ. Українська правда. 2012-10-02. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  7. Кримінальний кодекс Української РСР 1960 року (статті 84–133). ВРУ. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  8. Цивільний кодекс України (статті 258–324). ВРУ. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  9. Конституція України (статті 1-72). ВРУ. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-24. 
  10. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (статті 39-75). ВРУ. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-24. 
  11. Ухвалення закону про наклеп — свідома провокація влади (Документ). Главком. 2012-10-01. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  12. а б Законопроект на сайті Верховної Ради. ВРУ. Архів оригіналу за 2012-09-26. Процитовано 2012-09-25. 
  13. Поіменне голосування про розгляд за скороченою процедурою проекту Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини (№ 11013). ВРУ. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-25. 
  14. Поіменне голосування про проект Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини (№ 11013) — за основу. ВРУ. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-25. 
  15. Парламент скасував скандальний закон про посилення відповідальності за наклеп. Львівська газета. 2012-10-02. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  16. Регіонали допустили, що повернуться до закону про наклеп після виборів. Ukranews.com. 2012-10-02. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  17. В опозиції впевнені, що влада повернеться до «закону про наклеп». УНІАН. 2012-10-02. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  18. «Регіонали» можуть повернутися до закону про «наклеп» — Шкіль. Gazeta.ua. 2012-10-02. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  19. а б Українські ЗМІ протестують проти закону про наклеп. Українська правда. 2012-09-25. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-25. 
  20. В Україні стартувала акція проти закону про наклеп. Zaxid.net. 2012-09-25. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-25. 
  21. а б в г Газети вийдуть з білими шпальтами проти закону про наклеп. А його супротивники — під стіни Ради. Newsru.ua. 2012-09-26. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-03. 
  22. Кіровоградські журналісти провели акцію проти закону про «наклеп». Коментарі:Кіровоград. 2012-09-25. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  23. Журналісти Чернівців вийшли на мітинг проти закону про наклеп. Коментарі:Чернівці. 2012-09-27. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  24. В Україні газети на знак протесту вийшли з білими шпальтами. Zaxid.net. 2012-09-27. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  25. Завтра низка українських газет вийде із порожніми першими шпальтами. УНІАН. 2012-09-26. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  26. Журналісти об'єдналися проти закону про наклеп. Голос Америки. 2012-10-01. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  27. Журнал Корреспондент вперше в своїй історії вийде з порожньою обкладинкою. КорреспондеТ.net. 2012-09-25. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  28. Дніпропетровський телеканал скасував ефір, протестуючи проти закону про наклеп. Укрінформ. 2012-09-29. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  29. Журналісти протестують проти наклепу білими аркушами і погрожують страйком. Українська правда. 2012-10-01. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  30. Журналісти прийдуть під Раду на протест проти закону про наклеп. ЛІГА.net. 2012-10-01. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  31. Закарпатці висловили протест проти закону про наклеп (ФОТО). Mukachevo.net. 2012-10-01. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  32. Херсонці пікетують будинок ОДА і облради через закон про наклеп. УНІАН. 2012-10-01. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  33. а б У регіонах журналісти виступили проти «наклепу». Телекритика. 2012-10-02. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  34. Журавський за закон про наклеп поплатиться виборчим рейтингом. Вставай і дій!. 2012-10-01. Архів оригіналу за 2012-10-04. Процитовано 2012-10-02. 
  35. Україномовна Вікіпедія розпочала безстрокову акцію протесту проти закону про наклеп. Lb.ua. 2012-10-01. Архів оригіналу за 2012-10-07. Процитовано 2012-10-02. 
  36. Українська Вікіпедія приєдналася до протесту проти закону про наклеп. Lb.ua. 2012-10-01. Процитовано 2012-10-02. 
  37. Від «закону про наклепи» постраждають журналісти та блогери. ТСН. 2012-09-19. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  38. Опозиція: закон про наклеп — це смерть української журналістики. Український тиждень. 2012-09-18. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  39. Криміналізація наклепу має діяти лише для політиків, — нардеп. Zaxid.net. 2012-10-02. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  40. Закон про наклеп в нинішньому вигляді Янукович не підпише, — Герман. РБК Україна. 2012-09-22. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  41. Колесников назвав закон про наклеп «цілковитим ідіотизмом». ТВi. 2012-09-25. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-27. 
  42. Порошенко вважає закон про «наклеп» божевіллям. УНІАН. 2012-09-24. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-27. 
  43. Омбудсмен пропонує Раді не спішити з наклепом. Українська правда. 2012-09-18. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-27. 
  44. Світовий конгрес українців відчув серйозну загрозу для демократії в Україні. Український тиждень. 2012-09-25. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  45. Кардинал Гузар виступив проти криміналізації наклепу й обмежень мирних зібрань. Newsru.ua. 2012-10-01. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  46. Андрухович вважає «закон про наклеп» Середньовіччям. expres.ua. 2012-10-01. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. 
  47. Ухвалення законопроекту про наклеп зашкодить розвитку незалежної журналістики в Україні, — Нацтелерадіо. РБК Україна. 2012-09-20. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  48. Закон про наклеп скасували, але від намірів не відреклися!. Високий замок. 2012-10-03. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  49. Парламент скасував законопроект про наклеп. Newsru.ua. 2012-10-02. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  50. Ківалов не розуміє істерики навколо закону «про наклеп». ТСН. 2012-09-19. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  51. ОБСЄ закликає Раду відхилити закон про наклеп. BBC Ukrainian. 2012-09-19. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-09-27. 
  52. Генсек Ради Європи просить не душити свободу ЗМІ в Україні. Українська правда. 2012-09-22. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-01-18. 
  53. Freedom House Calls on Ukraine to Put Stop to Criminal Defamation Bill. Freedom House. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2012-10-02. (англ.)
  54. «Репортери без кордонів»: закон про наклеп — це повернення на 11 років назад. Обозреватель. 2012-09-19. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-18. 
  55. Журналісти Білорусі «на своєму гіркому досвіді» застерегли українських колег. ZN,ua. 2012-09-28. Архів оригіналу за 2012-10-07. Процитовано 2012-10-02. 
  56. Єврокомісія: Скасування «наклепу» полегшило нашу стурбованість. Телеканал новин 24. 2012-10-02. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-31. 
  57. Рада Європи похвалила Раду за скасування «наклепу». Обозреватель. 2012-10-02. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-01-31. 
  58. Кузьмін пропонує криміналізувати не тільки наклеп. Ідеться про дифамацію. Телекритика. 2013-03-25. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-03-25. 
  59. Кузьмін пропонує відновити кримінальну відповідальність за наклеп. Український тиждень. 2013-03-18. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-03-25. 
  60. а б Кузьмін Ренат. Дифамація як засіб незаконного впливу на суд та слідство в кримінальному процесі України // Закон і Бізнес. — 2013. — Березень. Процитовано 25 березня 2013.
  61. Міжнародні організації вважають, що Кузьмін загрожує професійній діяльності журналістів. Український тиждень. 2013-03-20. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-03-25. 
  62. За наклеп каратимуть тільки після обговорень — Чепак. Українська правда. 2013-03-21. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-03-25. 
  63. Томенко впевнений, що Кузьмін хоче кримінал за критику, а не наклеп. Українська правда. 2013-03-22. Архів оригіналу за 2013-07-11. Процитовано 2013-03-25. 

Посилання[ред. | ред. код]