Проекції

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Проекції (рос. проекции, англ. projections, нім. Projektionen f pl) – зображення просторових об’єктів на площині або якій-небудь іншій поверхні.

Проекції.JPG
Проекції1.JPG

Загальний опис[ред.ред. код]

В основі побудови всіх зображень лежить спосіб проеціювання, відповідно до якого всі проекції розділяються на перспективні (центральні) і паралельні (рис. 1, 2). У кожній з них формування зображення здійснюється прямолінійними проектувальними променями, які проходять через всі точки зображуваної фігури до перетину з площиною проекції. У перспективних проекціях промені виходять з однієї точки (центра проекції), а в паралельних вони паралельні заданому напряму. У окремому випадку проектувальні промені можуть бути перпендикулярними площині проекції, тоді проекція називається ортогональною.

У математиці, астрономії, картографії, геології, кристалографії, маркшейдерії, гірничій справі та інших галузях розроблено і використовується велика кількість різновидів перспективних і паралельних проекцій. До креслень, а отже і до проекцій, висуваються такі вимоги: наочність, зручність вимірювань, динамічність (можливість доповнення креслень у процесі розвитку гірничих робіт), прочитність за допомогою ЕОМ, універсальність умовних позначень тощо. У гірництві, геодезії та маркшейдерії застосовують і перспективні, і паралельні проекції. (аксонометричні, афінні, векторні, стереографічні, лінійні та інші).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • ДСТУ ISO 5456-1:2006 Кресленики технічні. Методи проеціювання. Частина 1. Загальні положення (ISO 5456-1:1996, IDT)
  • ДСТУ ISO 5456-2:2005 Кресленики технічні. Методи проеціювання. Частина 2. Ортогональні зображення (ISO 5456-2:1996, IDT)
  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.