Прокопенко Денис Геннадійович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Денис Прокопенко Денис Геннадійович Прокопенко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Підполковник | ||||
.jpg) | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 27 червня 1991[1] (31 рік) | |||
| Alma Mater | Київський національний лінгвістичний університет | |||
| Псевдо | «Ре́діс» | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби | 2014— | |||
| Приналежність |
 Україна | |||
| Вид ЗС |
 МВС України | |||
| Рід військ |
 Національна гвардія | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | ||||
| Командування | ||||
| ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
 Прокопенко Денис Геннадійович у Вікісховищі | ||||
Дени́с Генна́дійович Прокопе́нко (нар. 27 червня 1991) — український офіцер, підполковник Національної гвардії України, командир Окремого загону спеціального призначення «Азов»[2], учасник російсько-української війни, Герой України (19 березня 2022).
У ході російського вторгнення в Україну відзначився ефективними діями з відбиття атак ворога та захистом міста-героя Маріуполя[3].
У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[4].
Життєпис[ред. | ред. код]
Денис Прокопенко — нащадок етнічного карела. Його дід живим повернувся з радянсько-фінської (Зимової) війни 1939—1940 років.[5].
Закінчив факультет германської філології Київського національного лінгвістичного університету за спеціальністю «Викладач англійської мови». Водночас займався спортом[6]. Один з активних уболівальників (ультрас) «біло-синіх» — футбольного клубу «Динамо» (Київ)[7]. Одружений з Катериною Прокопенко[8].
З 11 липня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України у складі «Азову». В «Азові» виявив лідерські якості і став командиром взводу, роти, а згодом батальйону[5]. У липні 2017 року призначений командиром Окремого загону спеціального призначення «Азов»[9]. Став наймолодшим командиром в історії ЗСУ та НГУ[10].
Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]
24 лютого 2022 року «Азов» під командуванням Дениса Прокопенка зайняв оборону Маріуполя і прилеглих сіл. 7 березня, в ході російського вторгнення в Україну Денис Прокопенко закликав закрити небо над Україною і зарадити гуманітарному колапсу в Маріуполі, адже «ворог порушує правила війни, обстрілюючи цивільних і руйнуючи інфраструктуру міста, а також піддає маріупольців геноциду»[11].
19 березня президент України Володимир Зеленський надав звання Героя України командирам підрозділів, які продовжували оборону Маріуполя: Денису Прокопенку та командиру 36-ї бригади морської піхоти Володимиру Баранюку[12].
18 квітня почалася блокада «Азовсталі». Денис став голосом полку «Азов» і регулярно записував відео про ситуацію на заводі[13].
4 травня командир полку «Азов» Прокопенко повідомив, що російським військовим вдалося прорватися на територію «Азовсталі», але гарнізон продовжує виконувати наказ утримувати оборону[14].
8 травня дав інтерв'ю «Українській правді» з оточеної «Азовсталі», де розкритикував дії військовиків, які обороняли лінію розмежування з Кримом[15].
20 травня повідомив, що на 86-й день кругової оборони Маріуполя був отриманий наказ від вищого військового керівництва про збереження життя та здоров'я військовослужбовців гарнізону та припинення оборони міста. Першочергові вимоги про евакуацію цивільних, поранених і загиблих були виконані[16].
Спочатку всі полонені перебували в Оленівці, за кілька днів Дениса Прокопенка та весь командний склад оборонців Маріуполя вивезли до Москви, ймовірно в «Лефортово»[17].
21 вересня 2022 року звільнений з полону внаслідок обміну полоненими[18][19]. Інтернований на території Туреччини разом із командирами оборонців Маріуполя: Святославом Паламаром, Олегом Хоменком, Сергієм Волинським, Денисом Шлегою[20].
Військові звання[ред. | ред. код]
- Молодший лейтенант (2015);
- Лейтенант;
- Старший лейтенант;
- Капітан (2019);
- Майор (2022);
- Підполковник (2022)[21].
Нагороди[ред. | ред. код]
Вручення «Золотої Зірки» після визволення з полону
- звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (19 березня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[12][22][23];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (21 серпня 2019) — за особистий вагомий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, виявлену під час бойових дій, зразкове виконання службових обов'язків та високий професіоналізм[6][24];
- медаль «За військову службу Україні» (25 березня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[25].
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Прокопенко Денис Геннадійович |
- Окремий загін спеціального призначення НГУ «Азов»
- Бої за Маріуполь (2022)
- Блокада Маріуполя
- Паламар Святослав Ярославович
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Денис Прокопенко
- ↑ До уваги представників ЗМІ: Підрозділ Нацгвардії «АЗОВ» участі у марші та мітингу під ВР не брав. Національна гвардія України. 20 травня 2016. Архів оригіналу за 3 липня 2016. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ Змістовні переговори про мир і безпеку для України – єдиний шанс для Росії зменшити шкоду від власних помилок – звернення Президента Володимира Зеленського. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 19 березня 2022. Архів оригіналу за 19 березня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
- ↑ а б Павлик, Анна. Денис Прокопенко, з позивним “Редіс”: «Війна — це мистецтво, а не наука». Hromadske. Архів оригіналу за 29 серпня 2022. Процитовано 23 вересня 2022.
- ↑ а б Коваленко, Сергій (23 березня 2022). «Ми досить міцні, щоб кров’ю і потом відвойовувати нашу землю…» – Герой України Денис Прокопенко. Армія. inform. Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Ультрас Динамо отримав звання "Героя України". Футбол. 24. 20 березня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Командир «Азова» зателефонував дружині, про своє місце перебування та умови утримання не розповів. Радіо Свобода. 25 травня 2022. Архів оригіналу за 5 липня 2022. Процитовано 29 травня 2022.
- ↑ ПРО АЗОВ: Командування АЗОВ. АЗОВ. Архів оригіналу за 22 серпня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Екскурсія в «Азов». Один день із українським полком спецпризначення
- ↑ Командир полку «Азов» закликає закрити небо над Україною. Укрінформ. 7 березня 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ а б Дим, Нестор (19 березня 2022). За Маріуполь: президент надав звання Героїв України командирам полку «Азов» і 36-ї бригади морпіхів. Новинарня. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Радько, Богдан (30 Серпня 2022). Денис Прокопенко “Редіс” – біографія командира захисників Маріуполя. Час-Дій. Архів оригіналу за 31 серпня 2022. Процитовано 31 Серпня 2022.
- ↑ Вже два дні, як окупанти прорвались на територію Азовсталі. Тривають кровопролитні бої, - Азов. Еспресо. 4 травня 2022. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
- ↑ В "Азові" вважають, що росіян треба було зупиняти при виході з Криму. Українська правда. 8 травня 2022. Архів оригіналу за 9 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
- ↑ Важкопоранені військові з «Азовсталі» отримали необхідну допомогу, їх вдалося евакуювати з подальшим обміном, процес із тілами загиблих триває — командир полку «Азов». Інтерфакс. 20 травня 2022. Архів оригіналу за 12 липня 2022. Процитовано 23 травня 2022.
- ↑ Командири «Азова» переведені до Москви в СІЗО «Лефортово» – росЗМІ. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 24 жовтня 2022.
- ↑ Командира полку "Азов" Дениса Прокопенка та його побратима "Калину" повернули додому. Gazeta. 22 вересня 2022. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Мазуренко, Альона (22 вересня 2022). З полону звільнили 215 захисників України: 200 з них обміняли на Медведчука. Список. Українська правда. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Печенюк, Анастасія (22 вересня 2022). П'ятеро українських командирів не повернуться до України до кінця війни: Зеленський назвав причину. УНІАН. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Діти з "Азовсталі". Що на відео, поширеному захисниками Маріуполя. BBC News Україна. 19 квітня 2022. Архів оригіналу за 20 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ У полку «Азов» просять підсилення для Маріуполя, щоб нагороди чіпляли на живі груди. Укрінформ. 19 березня 2022. Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 148/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2019 року № 614/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 25 березня 2015 року № 176/2015 «Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України»
Посилання[ред. | ред. код]
- Коваленко С. «Ми досить міцні, щоб кров'ю і потом відвойовувати нашу землю…» — Герой України Денис Прокопенко // АрміяInform. — 2022. — 23 березня.
- Фещенко, Роман. ГЕНЕРАЛИ ПЕРЕМОГИ. НВ НАЗИВАЄ 25 НАЙВПЛИВОВІШИХ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ. НВ (укр.). Процитовано 16 жовтня 2022.
- Wives of Mariupol defenders appeal for evacuation на YouTube // Associated Press — 2022. — 30 квітня.(англ.)
- Денис «Редіс» Прокопенко — біографія героя «Азову»
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |