Прокопишин Іван

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Прокопишин
Прізвисько «Бурлан»
Народження 1921 (?)
с. Теляче (тепер с. Мирне)
Смерть 6 листопада 1951(1951-11-06)
хутір Підболото, с. Темногайці, Великодедеркальський район, Тернопільська область, УРСР
Приналежність OUN-B-01.svg ОУН
UPA-Zaslugy1.png УПА
Партія Організація українських націоналістів
Командування крайовий провідник ОУН
Нагороди
Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 20.06.1952 Срібний Хрест Заслуги 2 класу — 25.07.1950 Бронзовий Хрест Заслуги — 6.06.1948

Іван Прокопишин (псевдо «Бурлан»; 1921, с. Теляче (тепер с. Мирне) — 6 листопада 1951, хутір Підболото, с. Темногайці, Великодедеркальський район, Тернопільська область, Українська РСР) — крайовий провідник ОУН Поділля (принаймні в 1947).

Відзначений Срібним хрестом бойової заслуги 1-го класу (20.06.1952), Срібним хрестом заслуги (25.07.1950), Бронзовим хрестом заслуги (6.06.1948), медаллю «За боротьбу в особливо важких умовах» (5.09.1950)[1].

Загинув у бою з опергрупою МДБ (командир — начальник райвідділу МДБ Яворський) через зраду. В тому ж бою загинули колишній член надрайонного проводу ОУН-Дунаєвці Кам'янець-Подільської області Семен Свободний («Назар», 32 роки), бойовики охорони Тарасенко, Яків Баранчук («Марко», 34 роки), Стах Вигонний («Макар», 26 років), Олександр Пахалюк («Максим», 29 років), Петро Михайлишин.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Літопис УПА. Нова серія. Т. 27: Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1949—1956. — Кн. 3 / упоряд. Михайло Романюк. — Київ; Торонто, 2017. — С. 578; Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 808

Посилання[ред. | ред. код]