Пролапс мітрального клапану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Пролапс мітрального клапана (ПМК) — зміщення частини стулки або стулок до лівого передсердя під час систоли лівого шлуночка.

Синдром пролабування мітрального клапана (син.: синдром Барлоу) це симптомокомплекс — біль у ділянці серця, серцебиття, аритмії, запаморочення, синкопе, що мають місце в особи з ПМК.

Первинний ПМК є результатом змін у стулках і сухожилкових струнах внаслідок міксоматозної дегенерації; може мати сімейний характер; також можливий зв’язок напр. із синдромом Марфана. Вторинний ПМК виникає при хворобах сполучної тканини, гострому ендокардиті (внаслідок надриву сухожилкової струни), а також ішемічній хворобі серця (напр. внаслідок розриву папілярного м’яза при інфаркті міокарда). Розрив сухожилкової струни дає картину «ціповидної» стулки. ПМК може співіснувати з пролапсом тристулкового клапана (до 40 % випадків), пролапсом стулки аортального клапана або клапанa легеневої артерії (2–10 %), іноді — аневризмою або дефектом міжпередсердної перегородки. 1. Суб’єктивні симптоми: біль у ділянці серця, серцебиття, запаморочення, пресинкопальні і синкопальні стани

2. Об’єктивні симптоми: типовий мезо-, або пізньосистолічний клік, пізньосистолічний або пансистолічний шум (аускультативні зміни посилюються у положенні стоячи; відсутність цих симптомів свідчить проти діагнозу ПМК).

3. Типовий перебіг: різний — від слабко виражених, клінічно німих форм ПМК до форм, обтяжених високим ризиком смерті.