Проліска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проліска
Проліска дволиста
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Scilloideae
Триба: Hyacintheae
Рід: Проліска (Scilla)
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Scilla
EOL logo.svg EOL: 33607
ITIS logo.svg ITIS: 43028
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4701

Проліска (Scilla) — рід трав'янистих рослин родини Холодкові (Asparagaceae). Донедавна рід Scilla відносили до родини гіацинтових (Hyacinthaceae). Народні назви: небовий ключ, скоро́лісок, проліска (жіночий рід), проліс, просерен (просерень), підсніжка, первоцвіт, синьоокі. [1] [2]

Також проліском можуть називатися й інші весняні квіти синьої чи блакитної барви: пушкінія (Puschkinia), печіночниця (Hepatica), хіонодокса (Chionodoxa), гіацинтик (Hyacinthella). Жовтими пролісками в ряді регіонів України, зокрема, на Київщині називають зірочки маленькі (Gagea minima). [3]

Відомо від 50 до 80 видів роду Scilla, поширених у помірних та тропічних областях — у Європі, Азії, Африці, Північній та Південнній Америці.

В Україні росте 4 види: пролісок дволистий (Scilla bifolia) — Карпати, лісостеп, гірський Крим;;

пролісок пониклий, або сибірський (Scilla sibirica) — Полісся та[1] лісостеп Лівобережжя;

пролісок сніговий голубоцвітий (Scilla nivalis Baker) — Закарпаття;

пролісок осінній (Scilla autumnalis) — цвіте восени, росте в степах на Півдні України та в Криму.

Вирощують проліски для озеленення (на газонах, клумбах), на зрізування (маленькі букети) та для вигонки (у теплицях).

Найкраще вони ростуть суцільними насадженнями під різними листяними деревами.

Більшість видів пролісків — ранньовесняні медоноси і пилконоси. Медопродуктивність їх незначна (4 мг нектару з однієї рослини), але вони цінні тим, що зацвітають одразу після танення снігу.

У народній медицині використовують цибулини проліска дволистого. Вони містять алкалоїд силіцил, дубильну кислоту, камедь і мають сечогінну та відхаркувальну дію, а у великих дозах блювотні й проносні властивості.

Проліски належать до мірме-кохорних рослин, тобто до рослин, насіння яких розноситься комахами. Дрібне насіння пролісків багате на олію, це приваблює мурашок, які, збираючи його, сприяють розсіванню і поширенню пролісків.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Заверуха Б. В. (1974). Квіти дванадцяти місяців (українська). Київ: Урожай. с. 144. 

Джерела[ред.ред. код]