Променева хвороба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Промене́ва хворо́ба — захворювання, що виникає в результаті одержання підвищеної дози радіації, включаючи опромінення рентгенівськими променями, гамма-променями, нейтронами й іншими видами ядерного випромінювання у вигляді опадів чи вибуху атомної бомби. Подібне випромінювання іонізує атоми тіла, виникає слабкість, нудота й інші симптоми. Клітини тіла можуть постраждати навіть при невеликих дозах, що приводить до лейкемії. Може спричинити порушення в генах, що, у свою чергу, веде до народження хворих дітей чи дітей з генними мутаціями. Розрізняють гостру і хронічну форми променевої хвороби. До заходів невідкладної медичної допомоги відносять такі: механічне усунення радіоактивних речовин із організму людини шляхом промивання шлунка теплою водою, вживання проносних і сечогінних засобів, промивання рота і очей, застосовування відхаркувальних препаратів при попаданні радіоактивних речовин в дихальні шляхи.

Ступені[ред.ред. код]

  • Променева хвороба 1-го (легкого) ступеня виникає при загальній експозиційній дозі опромінення 100…200Р. Прихований період може тривати 2-3 тижні, після чого з'являється нездужання, загальна слабкість, почуття важкості в голові, стиснення в грудях, підвищення пітливості, періодичне підвищення температури. У крові зменшується вміст лейкоцитів.
  • Променева хвороба 2-го (середнього) ступеня виникає при загальній експозиційній дозі опромінення 200…400Р. Прихований період триває близько 1 тижня. Проявляється у вигляді важкого нездужання, розладу нервової системи, головних болях, запамороченнях, часто буває блювота й понос, підвищується температура, кількість лейкоцитів (особливо лімфоцитів) зменшується в 2 рази. Лікування триває 1,5-2 місяці. Летальність — до 20 % випадків.
  • Променева хвороба 3-го (важкого) ступеня виникає при загальній експозиційній дозі опромінення 400…600Р. Прихований період — до декількох годин. Відзначають ті ж ознаки, тільки у важчій формі. Крім того, можлива втрата свідомості, крововиливи на слизуваті оболонки і як наслідок — запальні процеси. Без лікування в 20…70 % випадків наступає смерть від інфекційних ускладнень або кровотеч.
  • Променева хвороба 4-го (украй важкого) ступеня виникає при дозі більше 600 Р, що без лікування звичайно закінчується смертю впродовж 2-х тижнів. Розрізняють:
    • перехідну форму (600…1000 Р);
    • кишкову (1000…8000 Р);
    • церебральну (більше 8000 Р).

Література[ред.ред. код]

  • Пістун І. П. Особливості різноманітних захворювань внаслідок радіаційних уражень. — Суми: Університетська книга, 2010. — 120 с.
  • Надєждіна Н.М / Форми гострої променевої хвороби // Медична радіологія та радіаційна безпека. — 2009. — Т. 48. — № 3. — с. 17-27.
  • Професійні хвороби: підручник / В. А. Капустник, І. Ф. Костюк, Г. О. Бондаренко [та ін.]; за ред.: В. А. Капустника, І. Ф. Костюк. — 4-те вид., перероблене та доповнене. — Київ: Медицина, 2015. — 535 с.

Посилання[ред.ред. код]


захворювання Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.