Промисловість у космосі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Промисловість у космосі — це економічна діяльність у відкритому космосі, у тому числі: видобування корисних копалин з астероїдів, космічне виробництво, космічна торгівля, будівництво здійснюване в космосі, наприклад будівництво космічних станцій, космічна утилізація та космічна реклама.[1]

Космічні промислові зусилля зараз (2020-і роки) перебувають у зародковому стані. Більшість таких розробок, потребували б значної довготривалої присутності людини в космічному просторі та відносно недорогого доступу до космосу. Більшість пропозицій також, вимагатимуть технологічних та інженерних досягнень у таких галузях, як робототехніка, сонячна енергетика та системи життєзабезпечення[en] .

Деякі дослідники стверджують, що для підтримки дослідження глибокого космосу, потрібно створення Міжнародного банку.[2]

Обслуговування ШСЗ[en][ред. | ред. код]

Хоча обслуговування супутників теоретично розглядалося з перших днів, коли люди здобули здатність до космічних польотів, у перші десятиліття було зроблено мало.

Термін зазвичай розглядається як автономне або телероботичне обслуговування супутника за допомогою роботизованого космічного корабля, але може також означати обслуговування, яке здійснюється людьми-астронавтами, наприклад, повторне та регулярне обслуговування Міжнародної космічної станції (МКС).

Ідея обслуговування КА на орбіті не є новою та повністю неопрацьованою. НАСА має вражаючі успішні факти включно з відновленням працездатності КА, виконання поетапних спеціальних робіт з модернізації космічного телескопу Хаббл або захоплення КА Intelsat 603 та встановлення реактивної установки на його борту під час місії STS-49. Створення та забезпечення експлуатації МКС є видатним прикладом постійно зростаючих можливостей використання орбітальних засобів. На протязі проведення спільного експерименту «Orbital Express program»[en], організованого DARPA та NASA, було успішно продемонстровано роботизовану дозаправку палива на низькій орбіті. Наступними проектами є Restore-L[fr], демонстраційна місія НАСА з технічного обслуговування КА на низькій орбіті та проект від DARPA Robotic Servicing of Geosynchronous Satellites program[en] (RSGS,програма роботизованого технічного обслуговування КА на геосинхронних орбітах).

За оцінками експертів[3] поточний стан розвитку технологій орбітального сервісу визначено на рівень TRL6 та таким, який дозволить комерційне використання технологій у найближчі 5–6 років.

До можливих функцій орбітального сервісу можна зарахувати наступні пункти:

  • інспекції КА;
  • уникнення зіткнень;
  • апгрейд (переломним моментом у розвитку сервісних апаратів та послуг став успішний запуск Nortrop Grumann в грудні 2019 р. апарату MEV-1[en], що здійснив 25 лютого 2020 р. перше в світі успішне стикування на навколоземній орбіті зі старим телекомукаційним супутником «Intelsat 901»);
  • монтаж двох або більше об’єктів з метою утворення нового більшого об’єкта, або розширення можливостей наявного (ORBITAL RECOVERY (Велика Британія) -- один з піонерів розробки апаратів продовження орбітального життя супутників. Апарат ConeXpress[en] (CX-OLEV — ConeXpress Orbital Life Extension Vehicle) може продовжити термін служби великих геостаціонарних супутників на термін до 12 років);
  • дозаправлення та поповнення запасів (проєкт RESTORE-L щодо створення спеціалізованого апарата на платформа «Maxar» класу 1300[en]. Пуск апарата планується на 2023 рік для відновлення та дозаправки супутника «Landsat 7»);
  • додаткові можливості модифікації та корегування орбіти, міжорбітальні переміщення, трансфер на орбіту захоронення або деорбітування (наприклад, ЄКА оголосило про створення апарата, який досягне астероїдів Didymos і Dimorphos в 2026 році та здійснить зміну їхньої траєкторії (місія DART). Кінцевою метою місії є відпрацювання техніки відхилення астероїдів апаратом програми та комерціалізація технології);

Ключові гравці [4]:

В Україні також існують передумови для створення в стислі терміни космічного апарату – міжорбітальної сервісної платформи (МСП), що має науково-технічний і комерційний потенціал. Такими передумовами насамперед є:

-- наявність надійних ракетоносіїв власної розробки і виробництва ( «Дніпро», «Циклон-4»)

-- наявність досвіду проектування АКБ «Кречет»

-- наявність можливості використання в складі МСП відпрацьованих і експлуатованих в складі різних виробів основних блоків

-- наявність виробничо-конструкторського досвіду і кадрового потенціалу.

Орбітальне зварювання[en][ред. | ред. код]

Процес орбітальної сварки був винайдений більше 50 років тому для вирішення проблем помилок оператора при аргонодуговому зварюванні.

Важливим стратегічним напрямом розвитку зварювальних і електрометалургійних технологій стала розробка принципово нових автоматизованих систем керування процесами зварювання, установками й механізованими лініями з використанням комп'ютерної і мікропроцесорної техніки, створення зварювальних роботів[en].

Гірничі роботи на астероїдах[ред. | ред. код]

Освоєння астероїдів передбачає видобуток мінеральної сировини космічних тілах в Головному поясі астероїдів і особливо з надр навколоземних астероїдів.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Hegadekatti, Kartik (2017-03-30). IBSES: International Bank for Space Exploration and Sciences. mpra.ub.uni-muenchen.de (en). Процитовано 2021-01-17. 
  2. Hegadekatti, Kartik (2017). IBSES: International Bank for Space Exploration and Sciences (en). Social Science Research Network. 
  3. Davis J.P., Mayberry J.P., Penn J.P. (2019). On-оrbit Servicing: Inspection, repair, refuel, upgrade, and assembly of satellites in space. Aerospace Corporation, Center for space policy and strategy
  4. http://www.elmiz.com/vvedennya-v-orbitalne-servisne-obslugovuvannya/