Проросійські виступи у Харкові 2014

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Проросійські виступи у Харкові 2014 — акції проросійських активістів, прихильників федералізації та приєднання Харківської області до Росії у місті Харкові, складова частина кризи на сході України 2014 року.

Перша акція сепаратистів відбулась 1 березня і завершилась тимчасовим захоплення будівлі Харківської обласної державної адміністрації та побиттям євромайданівців, які мали там свій штаб. Друга хвиля акцій сталась на початку квітня під час другого захоплення будівлі Харківської ОДА та проголошення «Харківської народної республіки», прихильників якої зачистили звідти спецпідпозділи МВС України.

З кінця квітня акції сепаратистів у Харкові ідуть на спад, відбуваються мирно та під охороною міліції.

Передісторія[ред.ред. код]

Хід подій[ред.ред. код]

1 березня. Штурм Харківської ОДА[ред.ред. код]

Проросійські виступи в Харкові

1 березня 2014 року у Харкові з ініціативи мера Геннадія Кернеса на площі Свободи було проведено «мирний мітинг патріотично налаштованих харків'ян» «За Харків». Перед людьми з російськими прапорами виступали сам мер Геннадій Кернес та колишній голова Харківської ОДА Михайло Добкін. По закінченні мітингу між учасниками заходу та активістами харківського Євромайдану сталася сутичка, у ході якою учасниками бійки використовувалися палиці та сльозоточивий газ, після чого прихильники Кернеса розпочали штурм будівлі Харківської облдержадміністрації, контрольованої представниками Самооборони Майдану та «Правого сектору»[1].

Активісти Євромайдану перший натиск учасників мітингу «За Харків» відбили, однак пізніше проросійсько-налаштовані активісти захопили будівлю, де побили опонентів, котрих виводили під зневажливі вигуки натовпу, змушуючи активістів ставати на коліна[2]. Під час штурму були чутні постріли, над активістами Євромайдану, котрі захищали обласну адміністрацію, чинили самосуд; у результаті за повідомленням Харківської міської ради постраждали 97 осіб: 76 з них було доставлено до лікарень швидкої та невідкладної допомоги, — до обласної лікарні[3]. Серед постраждали був український письменник Сергій Жадан, який отримав струс мозку, розсічення голови та струс мозку, можливий перелом носа. Про деталі свого побиття письменник повідомив на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook:

« Друзі, зі мною все гаразд. Два розсічення на голові, розсічена брова, струс мозку, підозра на перелом носа. Били бітами ззаду по голові. Нападали виключно зграєю. На вимогу стати на коліна — послав на х*й. Витягла міліція. Геннадію Адольфовичу, то як там із миром та спокоєм у регіоні? Михайле Марковичу, в президенти якої саме країни ви станете балотуватись? Арсене Борисовичу — що там у нас із внутрішніми органами? Багатьом харківським підліткам їх сьогодні відбивали громадяни РФ. І головне — коли ви всі сядете? Харків'яни, я вас люблю. Не бійтесь їх — не можна зламати того, хто не боїться[4].  »

Після штурму держустанови на даху будівлі адміністрації український прапор було замінено російським[5]. За повідомленням ЗМІ встановив прапор Росії мешканець Москви[6]. Надвечір російський прапор з будівлі облдержадміністрації прибрали[7]. Проросійські активісти закликали також іти людям до бійцівського клубу «Оплот»[5], приміщення якого 28 лютого зайняли активісти «Правого сектору», зокрема представники організації «Патріот України» та Соціал-Національної Асамблеї[8].

Під час сутичок та штурму Харківської ОДА співробітники правоохоронних органів не вживали активних дій: штурм установи не було попереджено та не було вжито жодних заходів з метою припинення сутичок. Співробітники органів внутрішніх справ лише унеможливлювали спроби подальшого самосуду над побитими активістами Євромайдану, виводячи їх від ОДА. Мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що бійку спровокували активісти Євромайдану, котрі кинули у натовп вибуховий пакет або гранату, однак журналісти, що були свідками подій, заперечили таку інформацію[2].

Бій на Римарській[ред.ред. код]

Докладніше: Бій на Римарській

У ніч із 14 на 15 березня відбулося протистояння на вулиці Римарській, у ході якого озброєні вогнепальною зброєю члени організації «Оплот» спробували взяти штурмом приміщення штабу «Правого сектора» та офісу організації «Просвіта», з вікон другого поверху в їхній бік полетіли пляшки з горючою сумішшю («Коктейль Молотова») та світло-шумові гранати. Після цього почалася стрілянина з вогнепальної зброї як з боку нападників, так і з боку осіб, що оборонялися. Обидві сторони конфлікту мали значні запаси вогнепальної зброї і активно її застосовували, в результаті зав'язався запеклий бій. Членам «Правого сектору» вдалося захистити будівлю, а сепаратисти були змушені відступити після приїзду на місце події Міського голови Харкова Геннадія Кернеса та керівництва міської міліції разом із силами міліцейського спецназу. В результаті конфлікту двоє учасників нападу загинули, п'ятеро чоловік отримали поранення.

Сутички 6 квітня[ред.ред. код]

6 квітня близько тисячі представники проросійських організацій пікетували консульства Польщі та Росії, після чого розійшлися різними вулицями до центра міста[9], де на площі Свободи одночасно пройшли 2 мітинги за федералізацію України[10]. На противагу проросійським мітингам біля пам'ятника Шевченку активісти Євромайдану провели антивоєнне віче та музичний концерт[11].

Під час ходи біля пам'ятника Тарасові Шевченку двоє невідомих повідомили учасникам маршу про те, що біля театру Шевченка перебувають бійці «Правого сектору», через що сталася сутичка[12]. На вулиці Сумській на близько 30 активісті Євромайдану напала колона прихильників відокремлення області від України[13]. Правоохоронці оточили кільцем євромайданівців, за допомогою бійців спецпідрозділу «Грифон» їх було заведено до службового автомобілю, який був заблокований учасниками проросійського мітингу[12]. Частину євромайданівців вдалося вивезти, іншу частину правоохоронці відвели на безпечну відстань[14]. Проросійські активісти змусили учасників антивоєнного віча повзти на колінах «коридором ганьби»[15].

Проголошення «Харківської народної республіки»[ред.ред. код]

Увечері під будівлею Харківської ОДА зібралося близько 2 тисяч проросійсько налаштованих мітингарів, які закликали «підтримати Лунганськ і Донецьк», де напередодні сталися захоплення адміністративних будівель[16]. Демонстранти прорвали кордон з 200 міліціонерів та прорвалися у середину адміністрації[17], частина міліціонерів, що залишили позиції аплодувала штурмовикам[18]. Знімальна група ТРК «Україна», яка намагалася здійснити пряме включення з місця події, покинула площу через загрозу власній безпеці[16].

Вранці 7 квітня, на площу Свободи вийшло понад 1000 харків'ян з протестом проти захоплення ОДА. Напередодні міністр внутрішніх справ україни Арсен Аваков повідомив про звільнення приміщення ОДА від демонстрантів, проте містяни і ЗМІ спростували цю інформацію[19]. Мер Харкова Геннадій Кернес провів зустріч з демонстрантами, на якій відкинув можливість проведення референдуму щодо федералізації Харківської області, оскільки для його проведення відсутнє «законне підґрунтя», натомість запропонував провести соціологічне опитування[20]. Крім того, Харківська обласна рада погодилась провести позачергову сесію, на якій буде розглянуто вимоги активістів[21]. На площі Свободи сталася сутичка між проукраїнськими та проросійськими активістами, які намагалися витіснити проукраїнський мітинг за межі майдану[22]. У результаті частина учасників мітингу сховалася у саду Шевченка, інша частина — у кафе поблизу місця події; у ході сутички 2 осіб зазнали травм голови[23]. Загалом під час сутичок 7 квітня постраждало 32 особи[24].

На проросійському мітингу було оголошено перелік «альтернативних депутатів», які утворили «Раду депутатів харківської територіальної громади», покликану виконувати обов'язки Харківської обласної ради, та оголосили про створення суверенної «Харківської народної республіки»[25]. Увечері міліція звільнила від сепаратистів будівлю ОДА, які втім намагалися повернути контроль над установою, почавши палити шини, кидати каміння та стріляти з травматичної зброї[26]. У ЗМІ повідомлялося, що близько 22 години на територію Харківської регіональної передавальної телевежі проникла група осіб, що мали на меті відновити мовлення російських телеканалів, однак, у МВС повідомили, що телевежа знаходиться під контролем правоохоронців[27].

Напад на телеканал «АТН»[ред.ред. код]

Наступного дня стало відомо, що організатора нападу на телекомпанію було затримано[28].

10 квітня 2014 року харківські сепаратисти оголосили полювання на людей з символікою США та Великої Британії[29].

12 квітня 2014 року у Харкові відбулась акція прихильників референдуму та російської мови під пам'ятником Леніну[30].

Побиття євромайданівців 13 квітня[ред.ред. код]

13 квітня 2014 року у Харкові відбулась чергова акція проросійських мітингувальників, яка спочатку була нечисленною та спокійною поблизу пам'ятника Леніну[31]. Жінку, яка била євромайданівця, після звершення строку домашнього арешту було випущено на свободу, і вона повернулась на роботу[32][33].

Під час побиття активістів Євромайдану у метро акцією командував та знімав її харківський журналіст Андрій Бородавка[34].

За інформацією ЗМІ, на цю акцію на рейсових автобусах підвозили людей з Бєлгорода, які зупинялись у спальних районах на півночі міста[35].

15 квітня 2014 року сепаратисти пікетували телеканал ОТБ з вимогою надати їм можливість двічі на тиждень висловлювати свою позицію, оскільки телеканали упереджено, на їх думку, подають інформацію про них[36].

19 квітня 2014 року проросійські активісти провели акцію на майдані Свободи, протестуючи проти примусу з боку «київської хунти» забути російську мову і відмовитися від свята Перемоги 9 травня[37].

19 квітня був затриманий один з координаторів сепаратистського руху у Харкові Костянтин Долгов[38][39] за статтею про умисний підпал. Того ж дня відбувся суд щодо запобіжного заходу до нього, і він був взятий під варту на 2 місяці із можливістю внесення застави у розмірі 600 тис. грн.[40][41], але адвокат Долгова заявив, що подаватиме апеляцію[42]. 8 травня 2014 року Костянтин Долгов був звільнений із СІЗО після внесення застави у розмірі 365 400 грн., до чого був причетний Олег Царьов[43]. А вже 12 та 13 травня він не прийшов на судове засідання та провів в окупованому Криму прес-конференцію, де заявив про те, що найближчим часом повернеться до Харкова, де має відбутись референдум, подібний до референдумів у Донецькій та Луганській областях[44][45][46].

Спалення Державного Прапора України 1 травня[ред.ред. код]

В результаті обшуку на квартирі дівчини, що спалила Державний Прапор України, було затримано 5 осіб, які зізналися у активній участі у сепаратистських акція у Харкові, зокрема одного громадянина Росії, який готував масові безлади під час відзначення Дня Перемоги 9 травня[47][48].

8 травня 2014 року із СІЗО після внесення грошових застав були звільнені лідери сепаратистського руху у Харкові Юрій Апухтін та Костянтин Долгов, а також ще 3 активних учасники сепаратистських акцій[43].

Акції 9—11 травня 2014 року[ред.ред. код]

9 травня 2014 року близько тисячі проросійських активістів пройшлися від Меморіалу у Лісопарку вулицею Сумською до Майдану Свободи з великим прапором у кольорах георгіївської стрічки, де поклали квіти до пам'ятника Леніну та провели мітинг[49]. На ньому один з лідерів харківських сепаратистів, член координаційної ради руху «Юго-Восток» Юрій Апухтін заявив, що 11 травня 2014 року у Харкові проводитись референдуму, який планувалось проводити у формі опитування на вулицях та площах міста, не буде, оскільки вони не готові до його проведення та розійшлись у формулюваннях питань для референдуму з сепаратистами з Донецька та Луганська[50].

Того ж дня у Харкові поблизу Меморіалу правоохоронці затримали 10 осіб у бронежилетах та з битами[51].

11 травня на акцію проросійських сил у Харкові зібралось кілька десятків осіб з символікою Радянського союзу та ультралівих організацій «Боротьба» та «Юго-Восток»[52].

18 травня 2014 року під час акції проросійськи налаштованих сил під прапорами Росії, КПУ та «Боротьби» член координаційної ради руху «Юго-Восток» Юрій Апухтін заявив, що у Харкові буде проведений референдум слідом за Донецьком і Луганськом, розкритикував всеукраїнський стіл національної єдності та закликав бойкотувати позачергові вибори Президента України 25 травня 2014 року[53].

Ввечері 20 травня 2014 року відбулась спроба викрадення активіста об'єднання «Боротьба» Дениса Левіна, що насправді виявилось інсценуванням викрадення[54].

Активізація прибічників сепаратизму (червень 2014 року)[ред.ред. код]

19 червня 2014 року проросійські активісти пікетували Завод імені В. О. Малишева, а також встановили кілька агітаційних наметів у різних районах Харкова. Активізація сепаратистського проросійського руху пов'язувалось із поверненням після лікування в Ізраїлі харківського міського голови Геннадія Кернеса[55].

18 вересня 2014 року на площі Свободи відбулась акція комуністів проти знесення пам'ятників Леніну в Україні та «За Україну без фашизму», під час якої їх закидали димовими шашками та яйцями харківські ультрас, і комуністи припинили свою акцію. Під час невеликої бійки постраждав міліціонер та чоловік, який хотів припинити бійку[56][57].

27 вересня 2014 року комуністи та проросійські активісти намагались провести ходу від Дзеркального струменя до майдану Свободи, але міліція зашкодила цьому, зважаючи на судову заборону на проведення цієї акції. Кілька учасників акції, зокрема і першого секретаря Харківського обкому КПУ Аллу Александровську, було затримано[58]. Пізніше на майдані Свободи, куди перемістилися інші учасники акції, відбулась бійка між проросійськими активістами та харківськими ультрас[59]. Наступного дня всіх 23-х затриманих у цих подіях проросійських активістів та активістів КПУ було випущено після складення у райвідділку міліції протоколів про адміністративні порушення.[60]

Терористичні акції сепаратистів у Харкові та області[ред.ред. код]

Серед об'єктів, про які невідомими повідомлялось, що вони заміновані були станції метро «Завод імені Малишева»[61][62][63][64][65][66] та «Архітектора Бекетова»[67], будівля Харківської обласної державної адміністрації[68][69].

8 вересня 2014 року у Харкові пролунав вибух в районі Безлюдівського парку залізничної станції Основа, внаслідок чого було пошкоджено металічну опору високовольтної лінії електропередачі. Всього було закладено 4 пристрої, 2 з яких спрацювали.[70]

17 листопада 2014 року була оприлюднена інформація про затримання диверсійно-розвідувальної групи з 12-ти осіб, в тому числі 2-х її очільників, яка була причетна до вибуху у пабі «Стіна», мосту біля клубу «Британія» та спроб здійснити низку інших терористичних акцій та входила угрупування «Харківські партизани». В учасників групи, що була підготовлена російськими спецслужбами на території Росії, зокрема у Тамбові, були вилучені автомати АК-74 та набої до них, гранати РГД-5 і ВОГ-25, детонатори, засоби встановлення розтяжок, а також 7 протипіхотин мін з маркуванням російського виробництва, що заборонені Оттавською конвенцією 1997 року[71][72][73][74]. Також група мала здійснити 8 листопада терористичний акт проти делегації уряду Нідерландів під час їх відвідин заводу імені В. О. Малишева[75][76]. .

Увечері 21 листопада 2014 року пролунав вибух однієї з цистерн у районі Безлюдівки та залізничної станції Основа. За попередньою інформацією, залізничне полотно, контактна мережа та цистерн не постраждали, станція Основа працює у звичайному режимі, а сам вибух, скоріше за все, є диверсією.[77][78][79]

За даними СБУ, теракти здійснили члени терористичного угруповання «Харківські партизани», що складається з низки окремих розвідувально-диверсійних груп без горизонтальних зв'язків. Деякі з них «законсервовані», інші проходять підготовку. Ядро угрупування складають особи у віці 30-45 років різних соціальних прошарків (підприємці, колишні міліціонери, таксисти). Їхня діяльність оплачується. Станом на листопад 2014 року СБУ встановила близько 70 терористів. Для диверсійної роботи їх вербували як члени терористичної організації, так і спецслужби РФ, які інструктують, навчають, фінансують та озброюють бойовиків. «Партизанами» було здійснено 20 успішних диверсій. 9 силовикам вдалось запобігти, зокрема на заводі імені Малишева. Правоохоронці затримали 14 підозрюваних, які скоїли теракт у пабі «Стіна».[80]

24 листопада 2014 року у Харкові близько 23:40—23:50 стався вибух біля паркана військової частини А1361, внаслідок чого пошкоджено бетонний парк військової частини, в якому утворилася діра десь із півметра, а також вибито вікна у п'ятиповерховому житловому будинку навпроти. Під час вибуху ніхто не постраждав.[81][82] Від вибуху пішов дим, який був вище багатоповерхівок.[83] Відкрито кримінальне провадження за статтею про умисне пошкодження майна шляхом вибуху.[84]

Боротьба із проявами сепаратизму з боку української влади[ред.ред. код]

Правоохоронними органами неодноразово викривались факти виготовлення та поширення інформаційної продукції із закликами до повалення конституційного ладу в Україні та створення так званої «Харківської народної республіки». Зокрема, 19 червня було виявлено підпільний цех, де одним з харків'ян виготовлялась символіка проросійських рухів «Харківської народної республіки» та «Юго-Восток»[85][86], а також в іншого харків'янина вилучено близько 10 тис. примірників агітаційних матеріалів «Новоросія», а також листівки із закликом до створення проросійської «Харківської народної республіки» з обладнанням, на якому вони виготовлялись, символіка проросійських рухів та компоненти для виготовлення «коктейлів Молотова»[87][88].

30 червня 2014 року стало відомо про затримання на Харківщині групи диверсантів з п'яти осіб, які за наказом одного з ватажків терористів на Донеччині Ігоря Безлера мали здійснити підрив залізничної колії на дільниці Харків — Київ під потягом з артилерійськими боєприпасами. У них було вилучено 0,5 кг тротилу, електродетонатори, елементи живлення, а також ще 1,5 кг тротилу, вогнепальну зброю та боєприпаси при обшуку їхніх помешкань[89].

За інформацією Голови Харківської ОДА Ігоря Балути з 6 квітня до кінця червня 2014 року на Харківщині затримано 314 проросійських сепаратистів, а лідери руху виявлені та притягнуті до відповідальності[90].

Реакція громадськості[ред.ред. код]

Поширення української атрибутики[ред.ред. код]

У середині червня 2014 року на дамбі Печенізького водосховища активісти з Печеніг та Чугуєва намалювали 15-ти метровий прапор України[91].

Також активісти боролись з російською та сепаратисьською символікою. Так, наприкінці вересня 2014 року зі щогли над торговельним центром «Барабашово» було знято російський прапор[92].

Контрзаходи громадськості проти проросійських рухів[ред.ред. код]

Наприкінці червня 2014 року у Харкові було створено Штаб боротьби з сепаратистами, про що повідомив один з координаторів Харківського Євромайдану Ігор Россоха[93].

26 вересня 2014 року було розгромлено агітаційний намет КПУ поблизу вокзалу «Харків-Пасажирський» та знищено агітаційну продукцію комуністів[94]. Пізніше відповідальність за цю акцію взяв на себе «Правий сектор», зазначивши, що діяв разом з іншими патріотичними організаціями[95].

5 жовтня 2014 року харківські патріоти, зокрема, представники «Громадської варти» в одному з гаражів у Харкові виявили БТР, а також склад із символікою та прапорами «Харківської народної республіки».[96]

Лідери проросійських рухів у Харкові[ред.ред. код]

  • Юрій Апухтін — один з координаторів руху «Юго-Восток»
  • Ігнат Кромськой («Топаз») — один з активних учасників сепаратистських заходів
  • Костянтин Долгов
  • Корнєв Олексій

Примітки[ред.ред. код]

  1. У Харкові мітинг Кернеса "за мир і порядок" влаштував «газову бійку», стрілянину і вибухи. Українська правда. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  2. а б Харків: щонайменше 97 у лікарні після «мирного мітингу патріотів». BBC Україна. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  3. Під час штурму Харківської облдержадміністрації постраждали 97 осіб, зокрема неповнолітні. Укрінформ. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  4. Жадана били бітами по голові і вимагали стати на коліна. Він послав їх на х... iPress. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  5. а б У Харкові на будівлі ОДА встановили російський прапор. NEWSru. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  6. Триколор над Харківською ОДА встановив москвич, який думає, що там живуть 80% росіян. Express.ua. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  7. З Харківської ОДА скинули російський прапор. Gazeta.ua. 1 березня 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  8. У Харкові "Правий сектор" захопив приміщення бійцівського клубу "Оплот". Gazeta.ua. 28 лютого 2014. Процитовано 2 березня 2014. 
  9. У Харкові євромайданівців побили і змусили повзти "коридором ганьби". Львівська газета. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  10. У центрі Харкова проходить одночасно три мітинги. Корреспондент.net. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  11. У Харкові проводять віче за єдність України, а до Леніна знову прийшли сепаратисти. канал новин 24. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  12. а б Проросійські молодики влаштували бійку ще й у Харкові. Коментарі. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  13. На сході України пройшли проросійські мітинги із захопленням адмінбудівель. РБК Україна. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  14. Харківська міліція вивезла євромайданівців з місця конфлікту і охороняє консульство РФ. Українська правда. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  15. У Харкові Антимайдан змусив побитих учасників Правого сектору повзти "коридором ганьби". Український тиждень. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  16. а б У Харкові перед облдержадміністрацією збирається мітинг прихильників федералізації. Радіо Свобода. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  17. У Харкові захопили ОДА й встановили на даху прапор Росії. Укрінформ. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  18. У Харкові сепаратисти зайняли ОДА. Міліція не заважала. Українська правда. 6 квітня 2014. Процитовано 7 квітня 2014. 
  19. У Харківській ОДА продовжують перебувати активісти. Радіо Свобода. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  20. Кернес пропонує харків'янам соцопитування замість референдуму. ТВi. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  21. Сепаратистам у Харкові пообіцяли винести їхні питання на раду. Українська правда. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  22. У Харкові біля будівлі ОДА сталася бійка, є постраждалі. ЛІГА.Новости. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  23. У Харкові сепаратисти розбили голови двом прихильникам цілісності України. Українська правда. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  24. Харьковский евромайдан подсчитал количество пострадавших при разгоне седьмого апреля. 057.ua. 10.04.2014. (рос.)
  25. Сепаратисти "створили" "Харківську народну республіку". Gazeta.ua. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  26. У Харкові звільнили ОДА, але намагалися захопити телевежу. Українська правда. 7 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  27. Міліція контролює харківську телевежу. Факти ICTV. 8 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014. 
  28. Милиция задержала организатора нападения на харьковскую телекомпанию АТН. Главное. 09.04.2014. (рос.)
  29. В Харькове антимайдановцы объявили охоту на людей с английской и американской символикой на одежде. 057.ua. 10.04.2014. (рос.)
  30. На площади — митинг, несмотря на запрет. Status quo. 12.04.2014. (рос.)
  31. В Харькове «у Ленина» собираются сепаратисты. Главное. 13.04.2014. (рос.)
  32. Жінку, яка добивала пораненого євромайданівця, звільнили від домашнього арешт. 5.ua. 21.06.2014.
  33. Надежда Шостак. Врач, пинавшая в Харькове майдановца, вернулась на работу. Комсомольськая правда в Украине. 19.06.2014. (рос.)
  34. Псевдожурналист, участвующий в захвате АТН, подстрекал сепаратистов избивать людей. АТН. 13.04.2014. (рос.)
  35. В Харьков автобусами свозят проросийских шовинистов? (+фото). Главное. 13.04.2014. (рос.)
  36. Марина Николаева. Антимайдановцы пикетировали ОТБ. АТН. 15.04.2014. (рос.)
  37. У Харкові люди з «георгіївськими стрічками» скаржаться, що їх «змушують забути російську мову». Радіо Свобода. 19.04.2014.
  38. Задержан еще один координатор пророссийского движения Константин Долгов. АТН. 19.04.2014. (рос.)
  39. В Харькове задержан Константин Долгов. Городской Дозор. 19.04.2014. (рос.)
  40. У Харкові взяли під варту лідера сепаратистів. Тиждень.ua. 20.04.2014.
  41. В Харькове задержан один из координаторов сепаратистов Константин Долгов. Главное. 20.04.2014. (рос.)
  42. У Харкові беруть під варту ідеолога проросійських протестних акцій Костянтина Долгова. Радіо Свобода. 20.04.2014.
  43. а б Юрия Апухтина отпустили под залог. Адвокаты ждут выхода Долгова. MediaPort. 08.05.2014. (рос.)
  44. Харківський сепаратист Долгов втік до Криму. Укрінформ. 13.05.2014.
  45. Сепаратист Долгов заявив у Криму про намір провести референдум у Харкові. iPress.ua. 13.05.2014.
  46. Харьковский сепаратист Долгов вновь не явился в суд, т.к. сбежал в Крым (+фото). Главное. 13.05.2014. (рос.)
  47. Не только сожгла флаг, но и прятала политических туристов — МВД о задержании на площади. АТН. 08.05.2014. (рос.)
  48. В Харькове милиция задержала российского диверсанта. Ліга.net. 08.05.2014. (рос.)
  49. С криками «Одессу не простим» пророссийские активисты возложили цветы Ленину в Харькове. Главное. 09.05.2014. (рос.)
  50. Харківські сепаратисти відмовилися проводити «референдум» 11 травня. Українська правда. 09.05.2014.
  51. В Харьковском Лесопарке милиция поймала 10 боевиков. Главное. 09.05.2014. (рос.)
  52. Пророссийские шовинисты «наскребли» пару десятков участников митинга в Харькове (+фото). Главное. 11.05.2014. (рос.)
  53. У Харкові сепаратисти обіцяють теж провести "референдум. Українська правда. 18.05.2014.
  54. Юрій Божко. Викрадення активіста комуністичного громадського об'єднання «Боротьба» було інсценоване. УНН. 21.05.2014.
  55. Вернулся Кернес — активизировались сепаратисты. АТН. 19.06.2014. (рос.)
  56. Харьковские ультрас разогнали митинг коммунистов на площади Свободы. 057.ua. 18.09.2014. (рос.)
  57. Во время драки коммунистов и ультрас на площади Свободы мужчине проломили голову (ФОТО+ВИДЕО). 057.ua. 18.09.2014. (рос.)
  58. Міліція не дозволила комуністам у Харкові провести мітинг (фото). ТВі. 27.09.2014.
  59. Очередная драка. В Харькове футбольные фанаты пришли на площадь Свободы, чтобы разогнать пророссийский митинг. 057.ua. 27.09.2014. (рос.)
  60. Милиция отпустила всех задержанных во время вчерашнего митинга, но составила на них протоколы. 057.ua. 28.09.2014. (рос.)
  61. Татьяна Федоркова. В харьковском метро ищут взрывчатку. MediaPort. 04.07.2014. (рос.)
  62. Татьяна Федоркова. В Харькове снова «заминировали» метро. MediaPort. 04.08.2014. (рос.)
  63. Татьяна Федоркова. На станции метро «Завод имени Малышева» снова искали взрывчатку. MediaPort. 11.08.2014. (рос.)
  64. Григорий Пырлик. «Счастливое число». В Харькове снова «заминировали» станцию метро. MediaPort. 18.08.2014. (рос.)
  65. Татьяна Федоркова. Неоригинально. Станцию «Завод имени Малышева» ещё раз «минировали». MediaPort. 19.08.2014. (рос.)
  66. Татьяна Федоркова. «Минирование» станции метро «Завод имени Малышева»: дубль шестнадцатый. MediaPort. 11.11.2014. (рос.)
  67. На станции метро «Архитектора Бекетова» ищут взрывчатку. 057.ua. 13.11.2014.
  68. Анна Бровко. В Харьковской обладминистрации эвакуируют сотрудников. MediaPort. 27.10.2014. (рос.)
  69. Татьяна Федоркова. В Харьковской облгосадминистрации ищут взрывчатку. MediaPort. 12.11.2014. (рос.)
  70. Взрыв на металлической высоковольтной опоре произошел на сортировочной ж/д станции в Харькове в воскресенье, пострадавших нет. Интерфакс-Украина. 08.09.2014. (рос.)
  71. СБУ задержала 12 человек по делу о взрыве в рок-пабе «Стена». АТН. 17.11.2014. (рос.)
  72. Татьяна Федоркова. Теракт в пабе «Стена»: задержаны подозреваемые. MediaPort. 17.11.2014. (рос.)
  73. Марина Николаева. Кому предназначались противопехотные мины — подробности о террористах из «Стены». АТН. 17.11.2014. (рос.)
  74. Инна Cтепанишина. Теракт в пабе Стена — дело рук РФ. СБУ вышла на слкд организаторов взрыва. АТН. 18.11.2014. (рос.)
  75. Татьяна Федоркова. СБУ заявляет о предотвращении теракта в отношении делегации Нидерландов в Харькове. MediaPort. 18.11.2014. (рос.)
  76. СБУ попередила теракт проти урядової делегації з Нідерландів. Українська правда. 18.11.2014.
  77. У Харкові вибухнула цистерна. Радіо Свобода. 22.11.2014.
  78. В Харькове в ж/д депо взорвалась цистерна, вероятно — диверсия. Главное. 22.11.2014. (рос.)
  79. Балута: Станция «Основа» работает в штатном режиме. Главное. 22.11.2014. (рос.)
  80. Харківська СБУ: вибух у «Стіні» — розкритий. ВВС України. 24.11.2014
  81. У Харкові стався вибух біля військової частини. Радіо Свобода. 25.11.2014.
  82. У Харкові влаштували вибух біля військової частини. Українська правда.
  83. От взрыва рядом с воинской частью на Холодной горе вынесло стекла в доме напротив (ПОДРОБНОСТИ). 057.ua. 25.11.2014. (рос.)
  84. По факту взрыва на Холодной горе возбуждено уголовное дело. 057.ua. 25.11.2014. (рос.)
  85. Міліція ліквідувала підпільний цех з виготовлення символіки «ХНР» (ФОТО). Коментарі. 19.06.2014.
  86. Оксана Нечепоренко. Политическая «макулатура». Харьковские правохранители накрыли цех, изготавливавший символику для сепаратистов. АТН. 19.06.2014. (рос.)
  87. Служба безпеки України вилучила у Харкові сепаратистські газети, які мали розповсюджуватися на території області. Еспресо.tv. 19.06.2014.
  88. СБУ на Харьковщине изъяла печатные материалы сепаратистского содержания. АТН. 19.06.2014. (рос.)
  89. Підлеглі «Бєса» ледь не підірвали колію Київ-Харків. Українська правда. 30.06.2014.
  90. Балута похвалився, що затримав вже 314 активних сепаратистів. Українська правда. 30.06.2014.
  91. Мария Жуйкова. На Печенежской дамбе появился 15-метровый флаг Украины. Медиа группа «Объектив». 20.06.2014. (рос.)
  92. На Барабашова неизвестный залез на крышу здания и спустил флаг России: ВИДЕО. 057.ua. 28.09.2014. (рос.)
  93. У Харкові створили штаб боротьби з сепаратистами. Еспресо.tv. 29.06.2014.
  94. Неизвестные разгромили палатку коммунистов на ЮЖД прямо на глазах у милиции. 057.ua. 26.09.2014. (рос.)
  95. Ответственность за разгром палатки коммунистов на ЮЖД взял на себя «Правый Сектор»: ФОТО+ВИДЕО. 057.ua. 26.09.2014. (рос.)
  96. Мария Жуйкова. На окраине Харькова в гараже нашли БТР. Медиа группа «Объектив». 05.10.2014. (рос.)