Просекко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пляшка сухого Prosecco di Conegliano spumante і келих Просекко Фріззанте, в якому припиняється утворення газу незабаром після розлиття

Просекко (італ. Prosecco) — італійське сухе ігристе вино. Виготовляється з винограду сорту Глера (також відомий як Просекко), іноді з додаванням сортів Вердізо, Перера і Б'янкетта. Виробляється в 9 провінціях Італії в регіонах Фріулі-Венеція-Джулія і Венето.

Просекко відоме як основний інгредієнт коктейлю Белліні, а відносно недавно стало популярним як порівняно дешевший замінник шампанського.[1]

Історія[ред.ред. код]

Виноградники Вальдобб'ядене

До 1960-х ігристе вино Просекко було солодким і ледь відмінним від вина Асті Спуманте, що вироблялося в П'ємонті.[2] З тих пір технологія виробництва була вдосконалена, і зараз Просекко — це високоякісні сухі вина.[2] Згідно зі звітом The New York Times 2008 популярність Просекко поза Італії різко зросла. При цьому істотне збільшення обсягу продажів пов'язано, зокрема, з його порівняно невисокою ціною.[3]

З 2009 року виробництво Просекко розділене на дві категорії: DOC і DOCG.

Виробництво[ред.ред. код]

Докладніше: Метод Шарма

На відміну від свого основного конкурента — шампанського — Просекко виробляється методом Шарма, в якому вторинна ферментація відбувається в резервуарах з нержавіючої сталі[4], що робить виробництво вина менш дорогим.

Щороку виробляється приблизно 150 мільйонів пляшок італійського Просекко.[5] У 2008 році 60 % всього Просекко було вироблено в регіонах Конельяно і Вальдобб'ядене.[3] Обсяг виробництва тут становив 370 млн євро в 2007 році.[3] Починаючи з 2000 року, виноград Просекко також вирощується в таких країнах як Бразилія, Румунія, Аргентина та Австралія.[3]

Різновиди[ред.ред. код]

Просекко виробляється, в основному, як ігристе вино — газоване (Спуманте (італ. Spumante)) з тиском у пляшці більше 3 атм і слабогазоване (Фріззанте (італ. Frizzante), Джентіле (італ. Gentile)) з тиском у пляшці менше 3 атм[6]. Просекко Спуманте, що піддається повній вторинній ферментації, є більш дорогим[7] і може містити трохи винограду сортів Pinot bianco або Pinot grigio.[6] За вмістом цукру Просекко поділяється на «брют» (фр. brut) — до 15 г/л залишкового цукру, «екстра сухе» (англ. extra dry) — 12-20 г/л, або «сухе» (англ. dry) — 20-35 г/л.[8]

З винограду сорту Глера також виробляється тихе вино (італ. calmo або італ. tranquillo). Його кількість не перевищує 5 %[9], і воно рідко використовується.

Вино з традиційного регіону виробництва Конельяно-Вальдобб'ядене позначаються як «Prosecco di Conegliano-Valdobbiadene», «Prosecco di Conegliano» або «Prosecco di Valdobbiadene». Просекко з іншими позначками, такими як «IGT-Veneto», зазвичай дешевше, але його якість сильно варіюється.[10]

Картіцце Просекко[ред.ред. код]

Пагорб Картіцце — це виноградник висотою в 1000 футів з 107 га виноградників,[11] що належать 140 виноробам.[2] За місцевою легендою виноград Картіцце традиційно збирався в останню чергу, тому що виноградники розташовані на крутих важкодоступних схилах. І винороби виявили, що більш довгий період дозрівання покращує смак.[10] Вважається, що Просекко, виготовлене з цього винограду, дуже високої якості,[12][10][13][14][2] іноді для опису цього Просекко вживають термін «Grand Cru».[8][15] Гектар виноградників Картіцце оцінюється, щонайменше, в $1 млн.[5]

Споживання[ред.ред. код]

Дешеве Просекко Фріззанте продається також і в банках

В Італії Просекко вважається вином на будь-який випадок.[3] Поза Італії його часто вживають як аперитив. Як і інші ігристі вина, Просекко подається охолодженим.[2] На відміну від Шампанського в пляшці з Просекко процес ферментації не йде, і з часом воно старіє. Тому Просекко потрібно вживати молодим,[16] бажано не старше двох років.[2]

У порівнянні з іншими ігристими винами, Просекко містить мало алкоголю, всього від 11 до 12 % об.[17] Це є типовим для італійських білих ігристих вин. Букет Просекко описують як дуже ароматний і свіжий, що викликає асоціації з жовтим яблуком, грушею, білим персиком та абрикосом.[2][1] На відміну від шампанського, яке цінують за його насичений смак і складні вторинні аромати,[2] більшість Просекко мають інтенсивні первинні аромати[2] і мають свіжий, легкий і порівняно простий смак.[8]

Зазвичай Просекко подається в чистому вигляді, проте воно також входить в деякі коктейлі. Так, Просекко є основним інгредієнтом коктейлю Белліні і часто є основою популярного в Венето коктейлю «Спрітц», і може заміняти шампанське в інших коктейлях, таких як Мімоза. Просекко входить також в італійський коктейль Sgroppino (з горілкою і лимонним щербетом).

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Dane, Ana, TheStreet.com (July 3, 2006). Pop the Cork on Prosecco. Архів оригіналу за 2012-05-04. 
  2. а б в г д е ж и к Kinssies, Richard, Seattle Post-Intelligencer (July 10, 2002). On Wine: Proseccos sparkle on their own terms. Архів оригіналу за 2012-05-04. 
  3. а б в г д Cortese, Amy, The New York Times (December 26, 2008). Italian Makers of Prosecco Seek Recognition. Архів оригіналу за 2012-05-04. 
  4. Matias, Neil, Herald News (December 26, 2008). Bubbling over into '09. Архів оригіналу за 2012-05-04. 
  5. а б Cortese, Amy, TimesDaily (December 28, 2008). Italian Makers of Prosecco Seek Recognition. Архів оригіналу за 2009-06-19. 
  6. а б Jackson, Ron S. (2000). Wine Science. Academic Press. с. 511. ISBN 012379062X. 
  7. Höß, Alexandra (2005). Ökotrophologie 2. Verlag Neuer Merkur GmbH. с. 150. ISBN 3937346031. 
  8. а б в Atkin, Tim, The Observer (November 11, 2007). The fizz that's the bizz. 
  9. DuBose, Fred; Spingarn, Evan; Maniscalco, Nancy (2005). The Ultimate Wine Lover's Guide 2006. Sterling Publishing Company, Inc.,. с. 196. ISBN 1402728158. 
  10. а б в LeSinge, Theodore (2003). ADAC Reiseführer Venetien/ Friaul (German). ADAC Verlag DE. с. 78. ISBN 3899051165. 
  11. Cannavan, Tom, wine-pages.com (2004). the Proseccos of Bisol. Архів оригіналу за 2012-05-04. 
  12. Koelliker, Beat (2008). Die neue Hallwag Weinschule: Mit 13 Weinproben zum Weinkenner (German). HALLWAG. с. 104. ISBN 3833812214. 
  13. Difford, Simon (2007). Cocktails. diffordsguide. с. 398. ISBN 0955627605. 
  14. Belford, Ros (2003). Rough Guide to Italy. Rough Guides. с. 282. ISBN 1843530600. 
  15. Yarrow, Alder, vinography.com (July 14, 2007). The World's Best Prosecco: Tasting Conegliano Valdobbiadene. Архів оригіналу за 2012-05-04. 
  16. Burianek, Stephan, Der Standard (June 10, 2007). In dubio Prosecco (German). Архів оригіналу за 2012-05-04. 
  17. Kinssies, Richard, Seattle Post-Intelligencer (July 10, 2002). On Wine: Proseccos sparkle on their own terms. Архів оригіналу за 2012-05-04.