Проскурівська округа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проскурівська округа
Окружний центр Проскурів
Країна СРСР, УСРР
Адміністративно-
територіальна
одиниця

округа
Була у складі Подільська губернія,
УСРР
Регіон Поділля
Межує з Польщею
Офіційна мова українська, російська
Населення
 - повне 572 967 чоловік(1926)
Площа
 - повна км²
Дата утворення
Роки існування
1923
19231930

Проску́рівська окру́га (рос. Проскуровский округ) — адміністративно-територіальна одиниця СРСР, що існувала в 1923–1930 роках у складі Української СРР. Окружний центр — місто Проскурів.

Історія[ред.ред. код]

Проскурівська округа була утворена в результаті адміністративно-територіальної реформи 7 березня 1923 року[1] у складі Подільської губернії з частин Проскурівського, Летичівського, Літинського, Жмеринського, Кам'янецького повітів Подільської губернії і частини Старо-Костянтинівського повіту Волинської губернії. Окружний центр — місто Проскурів.

Була розташована в західній частині Української СРР. На півночі округа межувала із Шепетівською округою, на сході з Бердичівською і Вінницькою, на півдні з Могилівською і Кам'янецькою, на заході з Польщею.

Всеукраїнський з'їзд Рад, своєю постановою від 3 червня 1925 року ліквідовує поділ країни на губернії.[2] Республіка перейшла на триступеневу систему управління (центр — округа — район).

На 1 січня 1926 року Проскурівська округа налічувала 16 районів:

  1. Бахматовецький,
  2. Війтовецький,
  3. Вовковинецький,
  4. Волочиський,
  5. Городоцький,
  6. Деражнянський,
  7. Кузьминський,
  8. Летичівський,
  9. Меджибізький,
  10. Михалпільський,
  11. Проскурівський,
  12. Старо-Синявський,
  13. Фельштинський,
  14. Чорно-Острівський,
  15. Юринецький
  16. Ярмолинецький.

Кузьминський район розформований 21 березня 1929 року.[3].

Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року до складу Проскурівської округи увійшла розформована Кам'янецька округа.[4]

15 вересня 1930 року на території Української СРР округи були ліквідовані, у результаті чого був здійснений перехід до двоступеневої системи управління (центр — район).[5]

Населення[ред.ред. код]

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі постійно проживало 572 481 особа (48,55 % чоловіків, що становило 277 935 осіб і 51,45 % жінок — 294 546 осіб). З них 70 653 були міськими, а 501 828 — сільськими жителями.

Національний склад[ред.ред. код]

За національним складом 459nbsp;525& чол. (80,3 %) становили українці, 58 511 чол. (10,2 %) — поляки, 46 470 чол. (7,3 %) — євреї, 5 956 чол. (1,0 %) — росіяни, 414 чол. (0,07 %) — молдовани, 365 чол. (0,06 %) — білоруси, інші національності загалом становили 553 чол. (0,1 %), іноземці — 486 чол. (0,08 %).

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[6]

населення українці поляки євреї росіяни білоруси
м. Проскурів 31 989 39,0 9,7 41,9 7,8 0,3
Бахматовецький район 25 044 98,6 0,4 0,4 0,2 0,1
Вовковинецький район 31 545 88,2 4,2 5,9 0,8
Войтовецький район 30 521 73,4 19,8 6,4 0,3
Волочиський район 43 249 77,3 14,6 5,4 2,3 0,1
Городоцький район 37 118 70,8 21,7 6,8 0,3
Деражнянський район 37 382 83,2 5,9 9,2 1,0
Кузьминський район 30 133 83,7 12,9 3,2 0,1
Летичівський район 35 821 79,8 11,1 7,3 1,1 0,1
Меджибізький район 33 200 84,2 0,6 14,3 0,7 0,1
Михалпільський район 28 242 89,9 5,0 4,4 0,4 0,1
Проскурівський район 39 424 76,4 22,8 0,1 0,4 0,1
Старосинявський район 36 181 89,2 3,4 7,0 0,3
Фельштинський район 31 535 87,6 8,2 3,9 0,1
Чорноострівський район 35 161 85,9 5,5 8,0 0,3 0,1
Юринецький район 28 995 73,8 16,4 8,5 1,2
Ярмолинецький район 37 427 87,1 6,4 5,9 0,3
Проскурівська округа 572 967 80,2 10,2 8,1 1,0 0,1

Мовний склад[ред.ред. код]

Рідна мова населення Проскурівської округи за переписом 1926 року[6]

населення українська єврейська польська російська інша
м. Проскурів 31 989 33,9 38,6 9,6 16,4 1,5
Бахматовецький район 25 044 98,9 0,4 0,1 0,3 0,3
Войтовецький район 30 521 80,0 6,3 13,0 0,4 0,3
Вовковинецький район 31 545 89,7 5,7 2,4 1,4 0,8
Волочиський район 43 249 84,3 5,1 7,4 2,9 0,3
Городоцький район 37 118 75,7 6,7 16,8 0,5 0,3
Деражнянський район 37 382 87,6 8,8 1,4 1,4 0,7
Кузьминський район 30133 88,8 3,2 7,7 0,1 0,1
Летичівський район 35 821 87,3 7,2 3,4 1,4 0,7
Меджибізький район 33 200 84,1 13,3 0,4 1,1 1,0
Михалпільський район 28 242 93,5 4,4 1,2 0,5 0,3
Проскурівський район 39 424 78,3 0,1 20,8 0,4 0,3
Старосинявський район 36 181 90,6 6,8 2,0 0,5 0,1
Фельштинський район 31 535 92,6 3,9 3,1 0,2 0,3
Чорноострівський район 35 161 88,0 7,8 3,3 0,5 0,4
Юринецький район 28 995 86,8 8,4 3,0 1,4 0,5
Ярмолинецький район 37 427 91,2 5,8 2,2 0,6 0,3
Проскурівська округа 572 967 84,0 7,8 6,0 1,8 0,5

Примітки[ред.ред. код]

  1. Постанова ВУЦВК № 311 від 7 березня 1923 «Про адміністраційно-територіяльний поділ Поділля». Збірник узаконень УРСР. — 1923. — № 18-19. — С. 588–589.
  2. Постанова ВУЦВК № 233 від 3 червня 1925 «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління»
  3. Вісті ВУЦВК № 66 (2559) від 22 березня 1929 р., С. 3
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 «Про реорганізацію округ УСРР»
  5. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
  6. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29

Див. також[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.