Проспект Більшовиків (станція метро)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 59°55′11″ пн. ш. 30°28′00″ сх. д. / 59.91972° пн. ш. 30.46667° сх. д. / 59.91972; 30.46667

Проспект Більшовиків
Metro SPB Line4 Prospekt Bolshevikov.jpg
Загальні дані
Тип односклепінна глибокого закладення
Глибина закладення 68 м
Проєктна назва «Вулиця Коллонтай»
Проект перейменування «Оккервіль»
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 30 грудня 1985
Архітектор(и) Ю. В. Еечко (рос.), Р. Ш. Розенталь (рос.)
Архітектор(и) вестибюлів В. Г. Хильченко (рос.), К. Г. Леонтьева (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и) Е. В. Голубев (рос.)
Виходи до Вулиця Коллонтай, Проспект Більшовиків, проспект П'ятирічок, Російський проспект
Код станції ПБ
Правобережна лінія
Горний інститут
Театральна
Оборотний тупик і ПТО
Спаська
Фонтанка
СЗГ до ФПЛ
Достоєвська
Ліговський проспект
СЗГ до НВЛ
Оборотний тупик і ПТО
Площа Олександра Невського-2
Монастирка
Нева
Новочеркаська
Оккервиль
Ладозька
Оккервиль
Проспект Більшовиків
розібраний з'їзд
Вулиця Дибенка
Оборотний тупик
Кудрово

Проспект Більшовиків (рос. Проспект Большевиков) — станція Правобережної лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Ладозька» і «Вулиця Дибенка».

Станція відкрита 30 грудня 1985 у складі ділянки «Площа Олександра Невського-2» - «Проспект Більшовиків».

Технічна характеристика[ред. | ред. код]

Конструкція станції — односклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 68 м)

Склепіння станції розбито на три сектори: були зроблені симетричні виступи з обох сторін, що зорово дало збільшення простору. Середнє склепіння височить над бічними і підсвічене потужними світильниками, розташованими в сполученнях парасольок, створюючи відчуття легкості. Даний ефект створено за рахунок установки над коліямми типових парасольок меншого радіуса, створених для похилих ходів, і монтажу закарнізного освітлення. Вихід у місто починається з південного торця станції і здійснюється по чотиристрічковому похилому ходу, до якого ведуть широкі сходи.

Вестибюль[ред. | ред. код]

Наземний вестибюль круглий, з портиком, зверненим у бік вулиці Коллонтай. Це типово парковий павільйон, який характеризується наявністю заскленої лоджії для проходу на першому поверсі і кільцевої галереї — на другому. Вінчає будівлю світловий ліхтар, піднятий над перекриттям, виконаним у вигляді складчастого залізобетонного купола. Оздобленням зовнішніх стін сааремським доломітом світлого відтінку добре поєднується з вітражними площинами, оздобленими анодованим алюмінієм. Касовий зал оздоблено мармуром світло-коричневого відтінку і перекритий ребристою конструкцією, що створює ефект купола, що парить у повітрі. За його нижнім кільцем встановлені світильники.

Вихід у місто на проспекти Більшовиків і Пятирічок, Російський проспект, вулицю Коллонтай, до Льодового палацу.

Колійний розвиток[ред. | ред. код]

Оскільки станція була кінцевою Правобережної лінії у 1985-1987 рр.. (Так як «Вулицю Дибенка» не встигали побудувати разом з рештою пускової ділянки Правобережної лінії ), за нею знаходився з'їзд для обороту потягів, розібраний на середину 2010-х.

Оздоблення[ред. | ред. код]

Станція оздоблена світло-сірим мармуром. На колійних стінах червона гранітна смуга, підлога викладена сірими і червоними гранітними плитами. У торці підвішений значних розмірів символ пролетаріату — «Серп і молот».

У 2005-2006 рр.. освітлення було замінено на натрієве.

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]