Перейти до вмісту

Проспект Більшовиків (станція метро)

Координати: 59°55′11″ пн. ш. 30°28′00″ сх. д. / 59.91972° пн. ш. 30.46667° сх. д. / 59.91972; 30.46667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

59°55′11″ пн. ш. 30°28′00″ сх. д. / 59.91972° пн. ш. 30.46667° сх. д. / 59.91972; 30.46667

Проспект Більшовиків
Правобережна лінія
Загальні дані
Типодносклепінна глибокого закладення
Глибина закладення68 м
Проєктна назва«Вулиця Коллонтай»
Проєкт перейменування«Оккервіль»
Кількість1
Типострівна
Формапряма
Будівництво
Дата відкриття30 грудня 1985
Архітектор(и)Ю. В. Еечко (рос.), Р. Ш. Розенталь (рос.)
Архітектор(и) вестибюлівВ. Г. Хильченко (рос.), К. Г. Леонтьева (рос.)
Інженер(и)-конструктор(и)Е. В. Голубев (рос.)
Виходи доВулиця Коллонтай, Проспект Більшовиків, проспект П'ятирічок, Російський проспект
Код станціїПБ
Мапа
4 Лахтинсько-Правобережна лінія
Оборотний тупик
Горний інститут
Театральна
Оборотний тупик та ПТО
Спаська
Фонтанка
Достоєвська
Ліговський проспект
Оборотний тупик та ПТО
Площа Олександра Невського-2
Монастирка
Нева
Новочеркаська
Оккервиль
Ладозька
Оккервиль
Проспект Більшовиків
розібраний з'їзд
Вулиця Дибенка
Оборотний тупик
Кудрово

Проспект Більшовиків (рос. Проспект Большевиков) — станція Правобережної лінії Петербурзького метрополітену, розташована між станціями «Ладозька» і «Вулиця Дибенка».

Станція відкрита 30 грудня 1985 у складі ділянки «Площа Олександра Невського-2» - «Проспект Більшовиків».

Технічна характеристика

[ред. | ред. код]

Конструкція станції — односклепінна глибокого закладення (глибина закладення — 68 м)

Склепіння станції розбито на три сектори: були зроблені симетричні виступи з обох сторін, що зорово дало збільшення простору. Середнє склепіння височить над бічними і підсвічене потужними світильниками, розташованими в сполученнях парасольок, створюючи відчуття легкості. Даний ефект створено за рахунок установки над коліямми типових парасольок меншого радіуса, створених для похилих ходів, і монтажу закарнізного освітлення. Вихід у місто починається з південного торця станції і здійснюється по чотиристрічковому похилому ходу, до якого ведуть широкі сходи.

Вестибюль

[ред. | ред. код]

Наземний вестибюль круглий, з портиком, зверненим у бік вулиці Коллонтай. Це типово парковий павільйон, який характеризується наявністю заскленої лоджії для проходу на першому поверсі і кільцевої галереї — на другому. Вінчає будівлю світловий ліхтар, піднятий над перекриттям, виконаним у вигляді складчастого залізобетонного купола. Оздобленням зовнішніх стін сааремським доломітом світлого відтінку добре поєднується з вітражними площинами, оздобленими анодованим алюмінієм. Касовий зал оздоблено мармуром світло-коричневого відтінку і перекритий ребристою конструкцією, що створює ефект купола, що парить у повітрі. За його нижнім кільцем встановлені світильники.

Вихід у місто на проспекти Більшовиків і Пятирічок, Російський проспект, вулицю Коллонтай, до Льодового палацу.

Колійний розвиток

[ред. | ред. код]

Оскільки станція була кінцевою Правобережної лінії у 1985-1987 рр.. (Так як «Вулицю Дибенка» не встигали побудувати разом з рештою пускової ділянки Правобережної лінії ), за нею знаходився з'їзд для обороту потягів, розібраний на середину 2010-х.

Оздоблення

[ред. | ред. код]

Станція оздоблена світло-сірим мармуром. На колійних стінах червона гранітна смуга, підлога викладена сірими і червоними гранітними плитами. У торці підвішений значних розмірів символ пролетаріату — «Серп і молот».

У 2005-2006 рр.. освітлення було замінено на натрієве.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]