Проспект Науки (Харків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проспект Науки
Харків
Проспект Науки

Проспект Науки
Місцевість Центр
Район Шевченківський район
Історичні відомості: колишні назви
Проспект Леніна (до 2015)
радянського періоду (українською) Проспект Леніна
радянського періоду (російською) Проспект Ленина
Загальні відомості
Протяжність 4 060 м
Координати початку 50°00′32″ пн. ш. 36°13′15″ сх. д. / 50.0088944° пн. ш. 36.2209611° сх. д. / 50.0088944; 36.2209611
Координати 50°01′ пн. ш. 36°13′ сх. д. / 50.017° пн. ш. 36.217° сх. д. / 50.017; 36.217
Координати кінця 50°02′14″ пн. ш. 36°13′06″ сх. д. / 50.0374222° пн. ш. 36.2185472° сх. д. / 50.0374222; 36.2185472
Поштові індекси 61022, 61058, 61072, 61103, 61145, 61166
Транспорт
Найближчі станції метро Держпром, Наукова, Ботанічний сад, 23 Серпня
Автобуси Маршрут № 20е/т, 22т, 27е/т, 33е, 45е, 76е, 77е, 88е/т, 89е, 111е/т, 119е, 215т, 217е/т, 230е, 234е, 243е, 263е, 270е, 271е, 282е, 287е, 293е, 303е/т
Тролейбуси Маршрути № 2, 18
Рух двосторонній
Покриття асфальт, Бруківка (від Майдану Свободи до Проспекту Незалежності)
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Храми Храм на честь 2000-річчя Різдва Христова
Державні установи Шевченківська районна в м. Харкові рада, Державна інспекція з карантину рослин по Харківській області, Харківський і Донецький апеляційні господарські суди
Навчальні заклади Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський національний медичний університет, Харківський національний економічний університет
Забудова багатоповерхова
Парки Ботанічний сад ХНУ ім. Каразіна, Саржин Яр
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Проспект Науки у Вікісховищі

Проспе́кт Нау́ки — одна з центральних магістралей Харкова. Розташований у Шевченківському районі міста. Довжина 4 060 метрів. Починається від майдану Свободи, перетинається з проспектом Незалежності, вулицями Данилевського і Культури, Бакуліна, Новгородська, Отакара Яроша, Тобольська, 23 Серпня. В неї впирається вулиці Чичибабіна, Шатилова Дача, Серпова, Академіка Ляпунова, Космічна, Мінська. Закінчується на перетині з вулицями Ахсарова і Олексія Дерев'янка.

Історія[ред.ред. код]

Проспект Науки (Харків) (1).jpg

Магістраль починається біля майдана Свободи. Забудова її почалася в 1930-ті роки, коли споруджувався комплекс площі. У цей час тут будувалися величезні корпуси житлових кооперативів «Новий побут» (архітектор М. Ф. Покірний) і «П'ять за три». У травні 1934 року був зданий в експлуатацію перший корпус Будинку фахівців. У 1936 році почалися підготовчі роботи зі спорудження будівлі Медичного інституту (архітектор В. А. Естрович). З часом передбачалося продовжити проспект Леніна на північ. Забудову проспекту перервала Друга світова війна. У післявоєнний період тут споруджено багато нових будівель. Серед них - житловий будинок заводу маркшейдерських інструментів (точних приладів), новий корпус Медичного інституту (реконструкція архітектора Орехова) та інші.

Харківський медичний інститут заснований у 1805 році як лікарське відділення (пізніше медичний факультет) Харківського університету. У 1920 році злився з Жіночим медичним інститутом, заснованим у 1910 році, та став називатися Медичною академією. У 1921 році перетворений в Медичний інститут.

Проспект Науки (Харків) (3).jpg

На проспекті Науки, у великих нових будівлях, які займають цілі квартали, розташувалися навчальний Університет радіоелектроніки, інститут Діпросталь, Укргідропроект тощо. Університет радіоелектроніки веде свою історію від Гірничо-індустріального інституту, заснованого в 1944 році. Після його реорганізації в 1966 році створено Інститут радіоелектроніки (Харківський інститут радіоелектроніки, скорочено - "ХІРЕ") . Будівля ХІРЕ побудована в 1930—1931 роках за проектом архітектора Штейнберґа для інженерно-будівельного інституту. Неодноразово перебудовувалася. Остання реконструкція здійснена за проектом архітектора Подгорного.

Великий внесок у справу розвитку чорної металургії нашої країни вносить Державний науково-дослідний і проектний інститут металургійної промисловості «Діпросталь». Будівля інституту побудована на початку 1960-х років за проектом архітектора Вегмана. З 1959 року інститут став головним із проектування підприємств феросплавної промисловості. Діпросталь — генеральний проектувальник багатьох металургійних та феросплавних заводів в Україні, Уралі, в Криму, Сибіру, Казахстані. Дітищем Діпросталі є два найбільших у світі феросплавні заводи — Нікопольський і Єрмаківський.

Проспект Науки (Харків) (4).jpg

В одній будівлі з Діпросталь працює Укргідропроект. За проектами інституту побудовані Каховська, Кременчуцька, Середньодніпровська та Київська гідроелектростанції на Дніпрі, Дубоссарська ГЕС на Дністрі. Інститут проектує також будівництво водосховищ, меліоративних систем, складає комплексні схеми використання а охорони водних ресурсів. Тут розроблена система водопостачання Харкова та обводнення річок Лопань і Харків.

У грудні 1964 року на проспекті було відкрито готель «Інтурист» (зараз «Національ»), побудований за проектом архітектора B. Васильєва. Будівля готелю поєднана з рестораном, фасад якого прикрашають мозаїчні керамічні панно роботи художників А. Щеглова та В. Віхтінского. У 1970 році в цій частині проспекту, яка дотикається до Саржиного Яру, завершилося спорудження багатоповерхового будинку, де розмістилася низка проектних організацій (так званий «Будинок проектів»).

Навпроти Будинку проектів знаходиться завод хімічних реактивів. Підприємство є експериментальною базою наукових розробок багатьох науково-дослідних інститутів.

Наприкінці 1950-х — початку 1960-х років проспект Науки підійшов до Саржиного Яру та по дамбі зробив крок далі в північному напрямку на Павлове Поле — новий район міста, що має площу близько 300 гектарів. Він примикає до житлового масиву Олексіївка та зеленого масиву Лісопарк.

План планування і забудови Павлового поля розроблений авторським колективом у складі архітекторів А. Г. Григоренка, Л. М. Тюльпа, інженерів Р. І. Любарського, К. В. Чернишова, М. М. Пайн та інших фахівців.

Павлове Поле розділене на низку мікрорайонів, кожен з яких приблизно в сім разів більше звичайного міського кварталу. Це дозволило здійснити принцип вільного планування, тобто дати максимум світла, сонця і зручностей жителям кожного будинку. Всі мікрорайони сплановані за безквартальною системою, завдяки якій транспортний та пішохідний рух відокремлено один від одного.

У другій половині 1960-х років проспект Науки простягнувся далі на північ та дійшов до лісопарку, з'єднавшись з вулицею Олексія Дерев'янка, що дало можливість найкоротшим шляхом по новому мосту через Саржин Яр зв'язати Павлове Поле з Сумською вулицею. На західній стороні проспекту знаходяться корпуси Фізико-технічного інституту низьких температур, заснованого в 1960 році. Ця єдине в країні спеціалізована кріогенна установа здійснює не лише широкі дослідження в галузі фундаментальної та прикладної надпровідності, фізики магнітних явищ, біофізики, молекулярної фізики та в інших наукових напрямах, а й розробляє і виробляє для наукових установ та народного господарства країни кріогенні прилади та пристрої.

Об'єкти на проспекті Науки[ред.ред. код]

Освіта[ред.ред. код]

Наукові заклади[ред.ред. код]

  • Головний інститут з проектування заводів тракторного, автомобільного й сільськогосподарського машинобудування
  • Науково-технологічний комплекс НАН України «Інститут монокристалів»
  • Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України
  • Інститут «Харківпроект»
  • Конструкторсько-технологічне бюро верифікаційного моделювання і підготовки виробництва
  • Науково-дослідний інститут лазерних технологій
  • Харківський проектний інститут «Промзернопроект»
  • Фізико-технічний інститут низьких температур імені Б. І. Вєркіна НАН України
  • Український державний головний науково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних і екологічних вишукувань
  • Укргідропроект
  • Харківське проектно-вишукувальне відділення інженерного захисту території інституту «УкрНДІІНТВ»
  • Харківське державне інженерно-геологічне відділення інституту «УкрНДІІНТВ»
  • Науково-виробнича корпорація «Харківекологія»
  • Енергосталь, УкрДНТЦ з технології та обладнання, обробки металів, захисту навколишнього середовища та використання вторинних ресурсів для металургії та машинобудування

Видавництва, редакції газет і журналів, теле- і радіо канали[ред.ред. код]

  • Редакція автомобільного тижневика «Автовосток»
  • Видавництво «Теленеделя-Харьков»
  • Редакція газети «Комсомольська правда в Україні»
  • Редакція газети «Мікроскоп»
  • Редакція газети «Оп!»
  • Редакція газети «Поліграфічний кур'єр»
  • Редакція журналу «Стоматолог»
  • Редакція газети «Телевізор»
  • Редакція журналу «Телесемь»
  • Телекомпанія «Інтер-Харків»
  • Редакція журналу «Теленеделя»
  • Редакція журналу «Телескоп»
  • Видавництво «Формат»
  • Студія телепрограм «Харківські вісті»
  • Редакція журналу «Екологія і промисловість»

Готелі[ред.ред. код]

  • Мир
  • Національ

Промисловість[ред.ред. код]

  • Харківський завод хімічних реактивів
  • Завод кровельних матеріалів «Промізол»

Фінанси[ред.ред. код]

  • Банк «Золоті ворота»
  • Харківська філія Кримської страхової компанії
  • Реал Банк
  • Харківська філія банку «Синтез»
  • Харківське відділення страхової компанії «Вєско»
  • Харківська філія Унікомбанку

Інше[ред.ред. код]

Цікавинки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]