Проспект Хіміків (Сєвєродонецьк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Проспект Хіміків
Сєвєродонецьк
В районі міського палацу культури
В районі міського палацу культури
Колишні назви
Комсомольський проспект
радянського періоду (українською) Комсомольський проспект
радянського періоду (російською) Комсомольський проспект
Загальні відомості
Протяжність 2 710 м
Координати початку 48°56′34″ пн. ш. 38°28′44″ сх. д. / 48.9429917° пн. ш. 38.4789500° сх. д. / 48.9429917; 38.4789500
Координати 48°57′ пн. ш. 38°29′ сх. д. / 48.950° пн. ш. 38.483° сх. д. / 48.950; 38.483
Координати кінця 48°57′06″ пн. ш. 38°30′28″ сх. д. / 48.9518306° пн. ш. 38.5079306° сх. д. / 48.9518306; 38.5079306
Транспорт
Тролейбуси Маршрути № 1, 2, 5
Маршрутні таксі Маршрути № 1, 2, 5, 8, 18А, 18Б, 102/12
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні заклади ПТУ № 53, Музичне училище ім. Прокоф'єва, музична школа № 1, Середні школа № 1 і 5
Заклади культури Міський палац культури, відділення всесвітньої єврейської агенції "Сохнут"
Поштові відділення 3-тє відділення
Забудова одноповерхова, багатоповерхова
Комерція Центральний міський ринок
Підприємства Управління "Дорбуд", залізничні каси
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа

Проспе́кт Хі́міків (рос. Проспект Химиков) — проспект у Сєвєродонецьку, одна з центральних магістралей міста. Довжина 2 710 метрів. Починається від вулиці Пивоварова, перетинає вулиці Заводську (нині Богдана Ліщини), Партизанську, Танкістів, Першотравневу, проспект Центральний, вулиці Менделєєва, Донецьку, Лісну, Лисичанську. Закінчується міським автовокзалом. У нього впираються вулиці Жовтнева і Єгорова. Забудована багатоповерховими житловими будинками, крім ділянки між вулицями Донецькою і Лисичанською.

Попередні назви - вулиця Польова, потім - Проспе́кт Комсомольский.

Історія[ред. | ред. код]

60-ті роки були свідками появи в Сєвєродонецьку Комсомольського проспекту. Був час, коли вулиця Польова була окраїною міста. Але незабаром вона стала такою ж популярною, як і вулиця Леніна (нині бульвар Дружби Народів) — і з тієї, і з іншої сєвєродончани йшли на роботу на хімкомбінат. Тому молодь активно взялася за облаштування Польової: завозили чорнозем, висаджували дерева, квіти… Наприкінці 60-х років вулицю польову перейменували на Комсомольський проспект — адже молодь вклала в цю вулицю свої сили та любов, крім того, середній вік мешканців Сєвєродонецька в ту пору був «комсомольським» — 28 років. Спочатку проспект був дуже схожий на вулицю Леніна: тут теж дві смуги автомобільної дороги були розділені пішохідною алеєю. Але після відкриття в 1978 році тролейбусних маршрутів проспект розширили, і він став таким, яким є і сьогодні.

Згодом вулицю Хіміків перейменували на Пивоварова, а у 1996 році Комсомольський проспект на проспект Хіміків.

Галерея[ред. | ред. код]