Проста двочастинна форма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Проста двочастинна форма — музична форма, складається з двох частин, перша з яких є періодом, а друга не містить форм складніших, ніж період.

Розрізняють репризну та безрепризну двочастинну форму.

  • Безрепризна двочастинна форма характеризується схемою AB — вона складається з двох різнотемним частин. Прототипом простої двочастинної форми вважають фольклорні жанри, що засновані на використанні структури параперіодичності (ААВВ).
  • Репризна двочастинна форма має структуру а а | b а, з проведенням у репризі однієї пропозмції, іноді розширеної. 2-а частина в в цьому типі форми не утворює періоду.

Проста двочастинна форма найчастіше є розділом складнішої (наприклад, перша або друга частина в складній тричастинній формі, епізод в рондо, тема варіацій та ін.), проте може існувати як окремий твір — в інструментальній або вокальній мініатюрі. Приклад такого використання цієї форми — Багателі Л. ван Бетховена, п'єси з «Альбому для юнацтва» Р.Шумана, деякі романси, наприклад «Бузок» Сергія Рахманінова та інші твори. У вокальній музиці проста двочастинна форма часто використовується як форма куплету.

Література[ред.ред. код]

  • Холопова В. Н.. Формы музыкальных произведений. Учебное пособие. — СПб.,2001
  • Задерацкий В.В. Музыкальная форма: в 2 вып.: учебник для спец. факультетов высш. учеб. заведений — Вып. 1. — М. : Музыка, 1995. — 544 с.