Простір Мінковського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Простір Мінковського — чотиривимірний псевдоевклідів простір сигнатури , запропонований Германом Мінковським в 1908 як геометрична інтерпретація простору-часу спеціальної теорії відносності.

Кожній події відповідає точка простору Мінковського, в лоренцових (або галілеєвих) координатах, три координати якої являють собою декартові координати тривимірного евклідового простору, а четверта — координату , де  — швидкість світла,  — час події.

Зв'язок між просторовими відстанями та проміжками часу, що розділяють події, характеризується квадратом інтервалу:

Інтервал у просторі Мінковського грає роль, аналогічну ролі відстані в геометрії евклідових просторів. Він інваріантний при заміні однієї інерційної системи відліку іншою, так само, як відстань інваріантна при поворотах, відображеннях і зсувах початку координат в евклідовому просторі. Роль, аналогічну ролі обертань координат у випадку евклідового простору, грають для простору Мінковського перетворення Лоренца.

В інерційній системі відліку матриця метричного тензора простору Мінковського має вигляд

.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]