Простір Мінковського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Простір Мінковського — чотиривимірний псевдоевклідів простір сигнатури , запропонований Германом Мінковським в 1908 як геометрична інтерпретація простору-часу для спеціальної теорії відносності.

Кожній події відповідає точка простору Мінковського, в лоренцових (або галілеєвих) координатах, три координати якої являють собою декартові координати тривимірного евклідового простору, а четверта — координату , де  — швидкість світла,  — час події.

Зв'язок між просторовими відстанями та проміжками часу, що розділяють події, характеризується квадратом інтервалу:

Інтервал у просторі Мінковського грає роль, аналогічну відстані в евклідовому просторі. Він інваріантний: при заміні однієї інерційної системи відліку іншою інтервал залишається незмінним; так само, як в евклідовому просторі відстань інваріантна при ізометріях: поворотах, віддзеркаленнях і зсувах координат. Обертання (повороти) у просторі Мінковського визначаються перетвореннями Лоренца.

В інерційній системі відліку матриця метричного тензора простору Мінковського має вигляд

.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]