Протазанов Яків Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протазанов Яків Олександрович
Зображення
Дата народження 4 лютого 1881(1881-02-04)[1][2][…]
Місце народження Москва, Російська імперія[4]
Дата смерті 8 серпня 1945(1945-08-08)[4][5][6] (64 роки)
Місце смерті Москва, СРСР[4]
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія[7]
Flag of the Soviet Union (1936–1955).svg СРСР[8]
Професія кінорежисер, сценарист, актор
Нагороди

Заслужений діяч мистецтв РРФСР[d]

IMDb ID 0698839
Протазанов Яків Олександрович у Вікісховищі?

Протазанов Яків Олександрович (4 лютого (23 січня) 1881, Москва — 8 серпня 1945, Москва, РРФСР) — російський і радянський кінорежисер. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1935) і Узбецької РСР (1943).

Народ. 4 лютого 1881 р. Помер 8 серпня 1945 р. Закінчив Московське комерційне училище.

Працює в кіно з 1907 р. як сценарист, потім як режисер. Співробітничав у кінофірмі «Тіман і Рейнгардт».

Поставив фільми: «Відхід великого старця» (1912), «Які хороші, які свіжі були троянди» (1913), «Ключі щастя» (1913), «Ноктюрн Шопена» (1913), «Розтрощена ваза» (1913), де дебютував як художник-оформлювач і майстер по гриму І. Кавалерідзе.

Повернувшись 1923 р. з еміграції, створив кінокартини: «Аеліта», «Сорок перший», «Дон Дієго і Пелагея», «Свято святого Йоргена» та ін.

Література[ред. | ред. код]

  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.216—218;
  • Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.288;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.337—338;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.617;
  • Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С.1000.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]