Протерозойське заледеніння

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Протерозойське зледеніння (або Маріноанське) - зледеніння, що відбулося на межі протерозою та венду, було одним з найсильніших зледенінь в історії Землі[Джерело?].

Палеомагнітні дані свідчать, що на той час більша частина континентальних блоків земної кори була розташована в екваторіальних широтах і майже на всіх них знайдено сліди зледеніння[Джерело?] (на цьому факті заснована гіпотеза глобального зледеніння, відома як Snowball Earth). У протерозойську льодовикову епоху було кілька зледенінь, і всі вони супроводжувалися значними змінами ізотопного складу Карбону осадових порід. Із початком зледеніння вуглець відкладень набуває значно полегшеного складу. Вважається, що причина цієї зміни — масове вимирання морських організмів, які поглинають переважно легкий ізотоп вуглецю. В інтергляціальні (міжльодовикові) періоди відбувалася зворотна зміна ізотопного складу внаслідок бурхливого розвитку живих істот, які накопичували легкий ізотоп вуглецю і збільшували відношення 13C/12C у морській воді.

Вважається, що причиною відступу льодовиків могли бути вулканічні емісії парникових газів в атмосферу[Джерело?].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]