Протести в Каракалпакстані (2022)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протести в Каракалпакстані (2022)

Каракалпакстан на карті Узбекистану
Дата: 1-12 липня 2022
Місце:
Каракалпакстан
Результат: протести тривають
Сторони
Узбекистан Узбекистан Протестувальники

Протести в Каракалпакстані розпочалися 1 липня 2022 року після винесення на громадське обговорення проєкту нової редакції Конституції Узбекистану, в якій з опису статусу Республіки Каракалпакстан видалено слово «суверенна», а також прибрано згадку про право республіки на відокремлення від Узбекистану. Протести почалися в Нукусі, столиці Республіки Каракалпакстан, але пізніше перекинулися на Чимбай та Муйнак. Учасники протестів виступають проти проєкту нової редакції Конституції.[1][2]

2 липня 2022 року президент Узбекистану заявив про необхідність зберегти спірні статті в попередньому вигляді.[3][4]

Передісторія[ред. | ред. код]

Особливості регіону[ред. | ред. код]

Республіка Каракалпакстан — один із найбідніших і малопридатних для життя регіонів світу. Понад 85 % території республіки займає пустеля Кизилкум, у зв'язку з чим у республіці постійно спостерігається нестача питної води. За даними на 2002 рік, з Каракалпакстану до Казахстану мігрувало понад 250 тисяч осіб, що становило п'яту частину населення автономії.[5] Крім цього, важке економічне становище підкріплюється екологічною катастрофою, пов'язаної з висиханням Аральського моря.

20 березня 1932 року з Кара-Калпакської АО РРФСР було створено Кара-Калпакську Автономну Соціалістичну Радянську Республіку у складі РРФСР. 5 грудня 1936 року автономна республіка була передана до складу Узбецької РСР.

14 грудня 1990 року на сесії Верховної ради Каракалпакської АРСР було підписано Декларацію про державний суверенітет, яка передбачала повну незалежність держави, якої можна було досягти через проведення загальнореспубліканського референдуму. 9 січня 1992 року ККАССР перетворено на Республіку Каракалпакстан. 1993 року шляхом тривалих переговорів було підписано міждержавний договір про входження Республіки Каракалпакстан до складу Узбекистану строком на 20 років. Проте до 2013 року договір на офіційному рівні було фактично забуто.

Протягом 1990—2000-х років. репресивні механізми офіційного Ташкента, що посилювалися, пригнічували каракалпакський сепаратизм. Колишній Президент Каракалпакстану Даулетбай Шашметов, який виступав за вихід республіки, був знятий з усіх посад і пішов із політики у 1992 році. За нез'ясованих обставин помер Марат Аралбаєв, а його партію «Халик Мапі» («Народна воля») було розпущено.[5]

Поправки до Конституції (2022)[ред. | ред. код]

26 червня 2022 року узбецька влада на громадське обговорення винесла проєкт нової редакції Конституції Узбекистану. У розділі 17, повністю присвяченому Республіці Каракалпакстан, дві основні тези розділу свідчать, що Каракалпакстан — це суверенна республіка і що народ цієї республіки має право на відокремлення від Узбекистану на основі загального референдуму жителів Каракалпакстану. Ці пункти вилучено з нової редакції Конституції. Обговорення проєкту триватиме до 4 липня цього року; після цього влада призначить дату референдуму.[6]

Частина правок передбачає збільшення терміну перебування президента на посаді із 5 до 7 років, а також «обнулення» терміну чинному президенту.[2]

Увечері 26 червня у соцмережах з'явилися заклики жителів Каракалпакстану до масових виступів.[7] Активісти виступили проти проєкту нової редакції Конституції, бачачи у ній загрозу суверенітету республіки. Опозиційні політики з Каракалпакстану висловили категоричну незгоду з новою редакцією Конституції, але чинна влада, у тому числі президент Узбекистану Шавкат Мірзієєв, не хотіла про це говорити. За повідомленнями Радіо «Азаттик», на адміністраторів пабліків і телеграм-каналів, що висловлюються проти проєкту, чинять тиск правоохоронні органи Узбекистану.[8] 27 червня мешканці Нукуса писали, що у місті обмежили доступ до мобільного інтернету.[9][10]

Хронологія[ред. | ред. код]

1 липня[ред. | ред. код]

На вулицях Нукуса зібралися щонайменше сотні людей із прапорами Каракалпакстану.[7][11] Цього ж дня лідер опозиції, юрист Даулетмурат Тажимуратов, оголосив, що погодив із владою проведення мирного мітингу 5 липня.[12] Проте пізніше люди у цивільному відвезли його із сім'єю у невідомому напрямку. Як підтвердила сестра Тажимуратова, вдень міліціонери забрали його з дому. Повідомляється, що пізніше його відпустили.[7] Народ стихійно почав виходити на вулиці, вимагаючи негайно звільнити Тажимуратова. Мітинги також пройшли у двох інших містах республіки — Чимбай та Муйнак.[9] Активних учасників мітингів затримували. За словами мешканців Каракалпакстану, люди обговорювали мітинги у спеціальних телеграм-каналах, де й координували спільні дії. У цей же день влада Узбекистану ввела додаткові сили Нацгвардії в Каракалпакстан.[13][14] Тим часом узбецькі медіа масові акції протесту ігнорували.[12]

За повідомленням головного редактора TurkmenNews Руслана Мітяєвя, після того, як Тажимуратова відпустили, він пішов у мечеть, а потім вирушив додому. Вже з дому він почав відправляти у свій телеграм-канал голосові повідомлення про те, що «з ним все гаразд», але через якийсь час він відправив повідомлення, де тремтячим голосом розповів, що на зв'язок із ним вийшло найвище керівництво Служби національної безпеки Узбекистану і вимагало від нього «припинити це все». Йому погрожували тим, що він хабарник: нібито СНБ має відео, де він бере хабарі. Також вони нібито мають відео, де він займається сексом з чоловіками — в Узбекистані це протизаконно. Також Таржимуратову говорили, що РНБ "піднімуть старі справи його батька".[9]

Міністерство внутрішніх справ Узбекистану оголосило, що причиною демонстрацій в адміністративному центрі Каракалпакстану Нукус стало «неправильне тлумачення конституційних реформ, що проводяться в республіці».[15] The Moscow Times з посиланням на учасників протестів повідомляє, що причиною невдоволення громадян Каракалпакстану стало не прагнення відокремитися від Узбекистану, а спроба влади грубо порушити конституційні права та ліквідувати особливий статус регіону.[12]

Видання «Хук» писало: «Ввечері мітингувальники зібралися біля підземного переходу на Нукусському Центральному Дехканському базарі, чекаючи на Даулетмурата Тажимуратова. Близько 19:00 він приїхав до людей. Тажимуратов разом із головою Жокарги Кенеса Муратом Камаловим залізли на дах машини Камалова і почали чекати, доки їм привезуть мікрофони та колонки. Апаратуру так і не привезли. Серед людей не спостерігалися прояви агресії, жорстокості, насильства чи мародерства. Мобільні загони особливого призначення МВС також були присутні на мітингу, але не виявляли активності. Мітингувальники попросили у них каски, щити, кийки, пояснюючи прохання побоюваннями за своє життя. Співробітники МВС погодилися, а мітингувальники, залишаючи базар, повернули все обмундирування назад. Через деякий час Даулетмурат Тажимуратов та Мурат Камалов сіли в машину, а жителі почали штовхати автомобіль до будівлі Жокарги Кенеса. Після того, як машина під'їхала до будівлі, Тажимуратов та Камалов зайшли всередину. Мітингувальники чекали зовні.

Незабаром розпочався конфлікт. Співробітники силових структур почали кидати димові шашки. Деякі з протестувальників ловили шашки і кидали їх у співробітників. Співробітники мобільного загону особливого призначення (МООН) МВС почали використовувати засоби шумового впливу. Одна з шашок потрапила у голову протестувальника. За повідомленнями очевидців, постраждалий помер. Інформація не підтверджена. Співробітники правоохоронних органів використали проти мітингувальників гумові кулі. Двом учасникам мітингу влучили по ногах. Одного з них забрали на цивільному автомобілі марки DAMAS, другого посадили в машину ГУБДР. Як повідомляють очевидці, невдовзі співробітники застосували сльозогінний газ та почали використовувати водомети. Люди почали розбігатися. Частина протестувальників вирушила до Тажимуратова будинку.[16]

2 липня[ред. | ред. код]

О 4-й годині ранку Даулетмурата Тажимуратова забрали на п'яти автобусах і відвезли в невідомому напрямку[17] На перехрестях Нукуса виставлено блокпости. Людей затримують та саджають у сині фургони. У місті немає мобільного та стаціонарного інтернету, не працюють способи безготівкової оплати, у банкоматах неможливо зняти готівку. В'їзд до Нукуса перекритий з боку міст Тахіаташ, Ходжейлі, Орак Балга.[18]

Жокарги Кенес, Рада міністрів та Міністерство внутрішніх справ Каракалпакстану опублікували заяву про те, що в Нукусі 1 липня відбулася «спроба захоплення органів державного управління». За офіційною версією, організатори заворушень зібрали людей на столичній площі перед адміністративними будинками.[19]

За даними сервісу Flightradar24 і Kun.uz борт Шавката Мірзієєва прямує в Нукус.[20][21] У Нукус також вилетів літак прем'єр-міністра Абдулли Аріпова.[22] Увечері Шавкат Мірзієєв заявив, що всі поправки, що стосуються Каракалпакії (70, 71, 72, 73, 74 та 75 редакції) будуть повністю скасовані.[23][24]

До вечора низка джерел почала стверджувати, що силовики застосували проти протестувальників летальну зброю, був наказ стріляти на ураження.[25] До 23:00 у мережі з'являються перші знімки загиблих та поранених.

3 липня[ред. | ред. код]

З 3 липня по 2 серпня в регіоні введено режим надзвичайного стану, а також встановлено комендантську годину з 9 години вечора до 7 години ранку.[26]

Реакція[ред. | ред. код]

  • Білорусь Білорусь – Під час зустрічі напередодні Дня незалежності Білорусі президент (легітимність під сумнівом) Олександр Лукашенко заявив, що іноземці, переважно західні, відіграють певну роль у демонстраціях, і навів схожість між Протестами в Казахстані 2022 року. Говорячи про вплив Китаю в регіоні, Лукашенко заявив, що «Центральна Азія, як і ми, опинилася між двома вогнями: європейцями з одного боку, та американцями з іншого. Китай допомагає Центральній Азії вижити, щоб вона встояла. Ця боротьба буде в Центральній Азії найближчим часом. Симптоми цього вже стали очевидними».[27]
  • КНР Китай – На брифінгу для преси речник Міністерство закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь заявив, що Китай підтримує уряд Узбекистану в підтримці національної стабільності, і що Узбекистан зберігатиме спокій і єдність під керівництвом президента Шавката Мірзійоєва.[28]
  • Європейський Союз Європейський Союз – Європейський Союз висловив стурбованість подіями в Каракалпакстані, закликавши всі сторони до стриманості та сказавши: «Європейський Союз закликає владу гарантувати права людини, включаючи фундаментальні права на свободу вираження поглядів і свободу зібрань, у відповідно до міжнародних зобов'язань Узбекистану».[29]
  • Індія Індія – речник Міністерства закордонних справ Індії Аріндам Багчі виступив із заявою, у якій підтримав зусилля уряду Узбекистану відновити правопорядок і запобігти будь-якій подальшій ескалації ситуації. Він також висловив співчуття загиблим під час протестів.[30]
  • Казахстан Казахстан – Міністерство закордонних справ Казахстану виступило із заявою на підтримку уряду Узбекистану. «Ми вітаємо та підтримуємо рішення вищого керівництва Узбекистану щодо стабілізації ситуації в Каракалпакстані. Ми впевнені, що напередодні найважливішої політичної події – референдуму щодо внесення змін до конституції та закону, в братньому Узбекистані запанує мир і спокій».[31]
  • Киргизстан Киргизстан – в телефонній розмові з президентом Мірзійоєвим, президент Киргизстану Садир Жапаров заявив, що він повністю підтримує зусилля уряду Узбекистану щодо стабілізації ситуації в Каракалпакстані.[32]
  • Росія Росія – Міністерство закордонних справ Росії заявило, що це внутрішня справа Узбекистану, але висловило довіру узбецькій владі та закликало зацікавлені сторони вирішувати проблеми за допомогою «юридичних засобів», а не заворушень.[33]
  • Туреччина Туреччина – Міністерство закордонних справ Туреччини висловило впевненість, що уряд і народ Узбекистану вирішать проблеми «здоровим глуздом і в атмосфері миру та спокою». У МЗС також заявили, що надають великого значення стабільності та процвітанню Узбекистану.[34]
  • Туркменістан Туркменістан – Міністерство закордонних справ Туркменістану оприлюднило заяву, в якій говориться, що вони «підтримують своєчасну та рішучу дію керівництва Узбекистану щодо захисту конституційного порядку та верховенства права в країні, безпеки та спокою громадян».[35]
  • США США – Речник Міністерства закордонних справ США Нед Прайс закликав узбецьку владу «захищати всі основні права, включаючи мирні зібрання та вираження думок», і закликав розслідувати насильство.[36]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ В Каракалпакстане протесты из-за изменения статуса региона в Конституции. МВД Узбекистана назвал акции незаконными. Настоящее Время (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  2. ↑ а б Протесты в Каракалпакстане: люди вышли на улицы из-за инициативы Ташкента изменить статус республики, Радио Азаттык (Радіо Свобода), 2 июля 2022
  3. ↑ В Узбекистані планують відмовитися від деяких змін до Конституції через протести, Укрінформ, 2 липня 2022
  4. ↑ В Узбекистані відбулися протести через поправки до Конституції, що обмежують статус автономної республіки. Після них президент передумав, НВ, 3 липня 2022
  5. ↑ а б Алга, Каракалпакстан! На берегах высохшего Арала появились сепаратисты. Lenta.RU (рос.). Процитовано 3 липня 2022.
  6. ↑ Узбекистан: новая конституция – плюс для Мирзиёева, минус для Каракалпакстана | Eurasianet. russian.eurasianet.org (англ.). Процитовано 2 липня 2022.
  7. ↑ а б в В Каракалпакстане — протесты против поправок о статусе автономной республики. МВД Узбекистана назвал акции «незаконными». Радио Азаттык (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  8. ↑ Республика в составе Узбекистана может утратить суверенный статус. Жители возмущены. Радио Азаттык (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  9. ↑ а б в В Каракалпакстане начались протесты против поправок к конституции Узбекистана, из-за которых республика может лишиться суверенного статуса. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  10. ↑ В узбецькому Каракалпакстані спалахнули масштабні протести через спробу скасувати автономію (фото, відео), ТСН, 2 липня 2022
  11. ↑ Deutsche Welle (www.dw.com). В Узбекистане протестуют против поправок в конституцию | DW | 02.07.2022. DW.COM (ru-RU) . Процитовано 2 липня 2022.
  12. ↑ а б в The Moscow Times на русском (1 липня 2022). В Узбекистане вспыхнули протесты накануне «обнуления» сроков президента. The Moscow Times на русском (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  13. ↑ Turkmen.news: Узбекистан ввел дополнительные силы Нацгвардии в Каракалпакстан из‑за протестов против поправок в Конституцию. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  14. ↑ Узбекистан ввів додаткові сили Нацгвардії в Каракалпакстан через протести, Укрінформ, 1 липня 2022
  15. ↑ МВД Узбекистана объяснило демонстрации в Нукусе «неправильным толкованием конституционных реформ». Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  16. ↑ ХУК! — СМИ для Нового Узбекистана. Что известно на данный момент о событиях в Нукусе?. Telegram. Процитовано 2 липня 2022.
  17. ↑ ХУК! — СМИ для Нового Узбекистана. Что известно на 2 июля 14.00 о событиях в Нукусе. Telegram. Процитовано 2 липня 2022.
  18. ↑ В Нукусе задержали активиста Даулетмурата Тажимуратова, который анонсировал митинг 5 июля. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  19. ↑ Власти Каракалпакстана назвали митинги против поправок в Конституцию попыткой захвата власти. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  20. ↑ Шавкат Мирзиёев вылетел в Нукус. Газета.uz (ru-UZ) . 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  21. ↑ Kun uz. Шавкат Мирзиёев вылетел в Нукус. Kun.uz (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  22. ↑ Борт Шавката Мирзиеева вылетел из Ташкента в Нукус. Медиазона Центральная Азия (рос.). Процитовано 2 липня 2022.
  23. ↑ Мирзиеев решил не менять статьи конституции о суверенитете Каракалпакстана | Tengrinews.kz. tengrinews.kz. Процитовано 2 липня 2022.
  24. ↑ Из-за протестов президент Узбекистана предложил не упразднять суверенный статус Каракалпакстана в новой версии Конституции. Новая газета. Европа. 1656779280000. Процитовано 2 липня 2022.
  25. ↑ В Узбекистане на протестах начали стрелять - видео. ВЕСТИ (рос.). 2 липня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  26. ↑ На фоне протестов в Каракалпакстане ввели режим ЧП. Фонтанка.ру (рос.). 2 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  27. ↑ Lukashenko: They start destabilizing Central Asia. eng.belta.by (en-EN) . 2 липня 2022. Архів оригіналу за 2 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022.
  28. ↑ Foreign Ministry Spokesperson Zhao Lijian’s Regular Press Conference. Ministry of Foreign Affairs of China. 4 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
  29. ↑ Uzbekistan Says 18 Killed In Karakalpakstan Unrest. Radio Free Europe/Radio Liberty. 4 липня 2022. Процитовано 4 липня 2022.
  30. ↑ Press Trust of India (6 липня 2022). India Hopes for Early Stabilisation of Situation in Uzbek Province Hit by Violent Protests. News 18. Процитовано 7 липня 2022.
  31. ↑ Kazakh Foreign Ministry issues statement on Karakalpakstan unrest. tashkenttimes.uz. 3 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
  32. ↑ Sadyr Japarov supports Shavkat Mirziyoyev's decision on Karakalpakstan. uzreport.news. 4 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
  33. ↑ Auyezov, Olzhas. Uzbekistan says 18 killed, hundreds wounded in Karakalpakstan unrest. Reuters. Процитовано 4 July 2022.
  34. ↑ Abdulkerimov, Bahtiyar (4 липня 2022). 18 people killed during protests in Uzbekistan's Karakalpakstan. Anadolu Agency. Процитовано 7 липня 2022.
  35. ↑ Turkmenistan Foreign Ministry’s press release on recent events in Karakalpakstan. www.newscentralasia.net. 5 липня 2022. Процитовано 5 липня 2022.
  36. ↑ U.S. calls for investigation into deadly Uzbekistan violence. National Post (англ.). 5 липня 2022. Процитовано 7 липня 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Протести_в_Каракалпакстані_(2022)&oldid=41582862