Протести у Вірменії (2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Протести у Вірменії (2020)
Протести
Protests in Yerevan against the 2020 ceasefire agreement in Nagorno-Karabakh.jpg
Протести в Єревані проти угоди про припинення вогню в Нагірному Карабасі
Дата: з 10 листопада 2020 (17 днів)
Місце: Вірменія Вірменія
Координати:
Привід: Підписання Ніколом Пашиняном договору про припинення війни в Нагірному Карабасі
Цілі: • Анулювання підписаного прем'єр-міністром Ніколом Пашиняном угоди про припинення вогню в Нагірному Карабасі

Відставка прем'єр-міністра Нікола Пашиняна

Сторони
Вірменія Протестувальники:

Прихильники війни

  • Націоналісти
  • Прихильники опозиції

Опозиційні партії:

Уряд Вірменії
  • Поліція

Урядові партії:

  • Цивільний договір
  • Республіка
Ключові фігури
Вірменія Наїра Зограбян

Вірменія Ішхан Сагателян
Вірменія Арман Абовян
Вірменія Артур Ванецян

Вірменія Нікол Пашинян

Вірменія Ваге Казарян

Протести у Вірменії 2020 року — заворушення і масові протести в Єревані, столиці Вірменії, після підписання угоди про припинення вогню в Нагірному Карабасі 10 листопада 2020 року. Тисячі людей вийшли на вулиці, і сотні людей штурмували будівлю парламенту після того, як прем'єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про підписання документу припинення бойових дій з Азербайджаном через Нагірно-Карабахський регіон, після цілого місяця відступу[1].

Основною вимогою протестувальників є відставка прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна.

Передісторія[ред. | ред. код]

Нагірно-Карабахський конфлікт 2020 року закінчився перемогою Азербайджану і визволенням стратегічно важливого міста Шуші. Влада Вірменії, Азербайджану та РФ підписали договір про припинення вогню в Нагірному Карабасі і введення російських «миротворців» до зони конфлікту.

Перебіг подій[ред. | ред. код]

10 листопада[ред. | ред. код]

Були бійки, коли протестувальники намагалися вийти на трибуну, щоб виступити, кричали, кидаючи пляшки[2].

Протестувальники захопили будівлю парламенту, зламавши металеві двері, і витягли голови Національних зборів Вірменії Арарату Мірзояна з машини, вимагаючи повідомити місцезнаходження Пашиняна. Мірзояна було побито й доставлено до лікарні, де йому зробили операцію[3].

Агентство новин Франс прес повідомило, що нечисленні поліцейські мало що зробили для запобігання заворушенням, протестувальники знаходились у коридорах урядової будівлі, де були відкриті двері[2].

Увечері 10 листопада група протестувальників пішла від будівлі уряду до будівлі парламенту, вимагаючи від влади відмовитися від домовленостей щодо Карабаху.

11 листопада[ред. | ред. код]

Учасники протесту провели обшук в офісі Фонду Сороса «Відкрите суспільство» в Єревані. Шестеро осіб було затримано за підозрою в організації заворушень, закликах до захоплення влади і повалення конституційного ладу[4].

На площі Свободи в Єревані, де прихильники опозиції проводять мітинг, відбулися сутички між учасниками мітингу і силовиками. Троє міліціянтів постраждали. Служба нацбезпеки Вірменії затримала лідера опозиційної проросійської партії «Квітуча Вірменія» Гагіка Царукяна[5]. Опозиція заявила про створення «Комітету національного порятунку». Поліціянти отримали підкріплення у вигляді внутрішніх військ, вони оточили площу Свободи, натомість, кількість протестувальників збільшувалась[6]. Протягом дня в Єревані було затримано щонайменше 130 осіб[7]. Ішхан Сагателян, представник опозиційної партії «Дашнакцутюн», на мітингу в центрі Єревану закликав протестувальників іти до будівлі уряду, кілька тисяч протестувальників зібралися на площі перед будівлею уряду країни, саму будівлю оточили поліціянти[8].

Служба національної безпеки Вірменії заарештувала прес-секретаря Республіканської партії Едуарда Шармазанова, колишнього заступником голови національних зборів.

12 листопада[ред. | ред. код]

Було затримано 10 лідерів опозиції, влада звинуватила їх у організації масових акцій протесту. Серед затриманих: керівник опозиційної проросійської партії «Квітуча Вірменія» Гагік Царукян, представник опозиційної партії «Дашнакцутюн» Гегам Манукян, заступник голови опозиційної Республіканської партії Едуард Шармазанов та інші[9].

12 листопада мирні протести продовжилися біля сховища стародавніх рукописів і оперного театру. Було затримано понад 60 осіб[джерело?]. Були також затримані колишній міністр економіки Арцвік Мінасян від партії «Дашнакцутюн», Арсен Бабаян від партії «Батьківщина», Ара Акопян від партії «Національна повістка». Раніше затриманий голова партії «Квітуча Вірменія» Гагік Царукян був звільнений.

13 листопада[ред. | ред. код]

13 листопада протести продовжилися. Знову було організовано ходу. До протестувальників приєдналися особи в уніформі стверджують що повернулися з фронту.

14 листопада[ред. | ред. код]

Новинні сайти опублікували новина про знайдене тіло Ґарніка Петросяна — активіста, який увірвався в зал засідання парламенту під час протестів.

Заарештовано колишнього директор Служби національної безпеки Вірменії Артур Ванецян за підозрою в підготовці вбивства прем'єр-міністра Нікола Пашиняна.

15 листопада[ред. | ред. код]

В Єревані проходили мітинги на підтримку командира добровольчого загону «Сісакан» Ашота Мінасяна обвинуваченого в підготовці організації вбивства прем'єр-міністра Вірменії.

16 листопада[ред. | ред. код]

17 опозиційних партій організували на площі Свободи в Єревані мітинг з вимогою відставки Пашиняна та всього уряду країни[10]. МЗС Вірменії Зограб Мнацаканян подав у відставку.

18 листопада[ред. | ред. код]

Колишній начальник генерального штабу ЗС Вірменії, головний військовий інспектор Мовсес Акопян подав у відставку, заявивши про неправильні механізми мобілізації, покупку непотрібної техніки і винищувачів, неправильний розподіл військ, скорочення в армії, дезертирів. Після цих заяв його допитували в спеціальній слідчій службі.

19 листопада[ред. | ред. код]

У Єревані протестувальники почали перекривати дороги, вимагаючи відставки прем'єр-міністра, частину протестувальників було затримано поліціянтами. Ару Айвазяна було призначено новим керівником МЗС[11].

20 листопада[ред. | ред. код]

Міністр оборони Давид Тоноян подав у відставку, посла з особливих доручень Карена Мірзояна було звільнено[12]. Представники партій «Дашнакцутюн», «Вітчизна», Республіканська партія Вірменії і «Квітуча Вірменія» продовжили акції і ходи, вимагаючи відставки прем'єр міністра, були затримані понад 80 осіб, в тому числі і голова молодіжного крила Республіканської партії Вірменії Айк Маміджанян, проти деяких з них було висунуто звинувачення в організації масових заворушень. Прес-секретар міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян повідомила про свій відхід з посади.

Аналіз[ред. | ред. код]

Директор єреванського «Центру регіональних досліджень» Річард Киракосян заявив, що не очікує різкої зміни влади через нечисленність протестів і непопулярності опозиції, але підкреслив, що Пашиняну необхідно відновити спокій і впевненість в найближчі тижні, що, на думку Гирагосяна, буде непросто.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kramer, Andrew E. (10 November 2020). Facing Military Debacle, Armenia Accepts a Deal in Nagorno-Karabakh War. The New York Times. Процитовано 10 November 2020. 
  2. а б Nagorno-Karabakh conflict: Violence inside Armenian parliament as protesters denounce ceasefire. Sky News. Процитовано 10 November 2020. 
  3. Արարատ Միրզոյանն այս պահին վիրահատվում է. Նիկոլ Փաշինյան. Sputnik Armenia (Armenian). 
  4. Six Detained On Suspicion Of Mass Riots, Calls To Seize Power, Including Attackers Of Parliament Speaker Ararat Mirzoyan. | ZARTONK MEDIA. zartonkmedia.com. Процитовано 2020-11-11. 
  5. Ситуація у Вірменії: затримано лідера опозиції, люди вимагають відставки Пашиняна. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-11. 
  6. У Єревані почалися сутички протестувальників з поліцією. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-11. 
  7. Протести в Єревані: затримали вже близько 130 осіб. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-11. 
  8. Протестуючі прийшли до будівлі уряду Вірменії і вимагають відставки Пашиняна. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-11. 
  9. У Вірменії затримали 10 лідерів опозиції. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-12. 
  10. У Єревані проходить мітинг з вимогою відставки Пашиняна. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-17. 
  11. У Вірменії призначили нового голову МЗС. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-20. 
  12. У Вірменії змінили міністра оборони після поразки в Карабасі. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-11-20.