Протопресвітер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Протопресві́тер (від дав.-гр. πρῶτος — перший) — сан священника у християнстві[1], старший над пресвітерами[2]. В окремих автокефальних православних Церквах є аналогом сану протоієрея. В інших (зокрема в УПЦ), є почесним титулом — вищим званням для особи білого духовенства (одружених священників). Подібно до того як архімандрит є вищим пресвітерським званням в чорному духовенстві (монашествуючі священники). Аналогічні назви цього титулу з ідентичними функціональними обов'язками в українській мові — це протоієрей (від «ієрей») старший над ієреями, архіпресвітер, протопіп (від «піп»), протопоп[2]. Слов'янський відповідник даного терміну — благочинний, котрий є помічником єпископа у нагляді за парафіяльними церквами й виконання наказів церковної влади, займається адміністративно-судовими справами[3][4]. Свящинники в католицтві та православії одночасно є ієреями та пресвітирами (виключення з правила — диякони та єпископи). Розрізняють благочинних (пропресвітерів, протоієреїв) — парафіяльних, монастирських, старших[3][4]. У протестантизмі (не в усіх деномінаціях) використовують поняття «пресвітер» без права використання — «ієрей», тому нема в протестантизмі титулу — протопресвітер, протоієрей, архіпресвітер, благочинний.

Сан протопресвітера є в Українській греко-католицькій церкві. Відповідно існує поділ юрисдикції єпископа на протопресвітерства[5][6], що мають свою історію до 1772 року[7].

У Елладській православній церкві є сан протопресвітера, наприклад — керівник Центру патристичних видань в Афінах Іоанн Діотіс[8].

У Болгарській православній церкві протосинкел Софійській митрополії є протопресвітер Ангел Ангелов[9].

В УПЦ і РПЦ після 1917 року присвоюється в одиноких випадках священникам як нагорода за особливі заслуги за ініціативи й рішенням Патріарха Московського[10], і не є окремим ступенем Священства.

Капеланство[ред. | ред. код]

12 червня 1890 р. Височайше затверджено «Положення про управління церквами і духовенством військового і морського відомств[ru]» в Російській імперії. Засновулися звання протопресвітера військового та морського духовенства, у віданні якого перебували всі церкви полків, фортець, військових шпиталів та навчальних закладів.

Відомі протопресвітери[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Новий тлумачний словник української мови», укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», К., 2000 р. — Т.3 — С.824 (ОБЕ-РОБ), — ISBN 966-7173-02-X.
  2. а б Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ: вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С.265-266 — ISBN 966-529-005-3
  3. а б Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ: вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С.37 — ISBN 966-529-005-3
  4. а б «Новий тлумачний словник української мови», укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», К., 2000 р. — Т.1 — С.157 (А-Є), — ISBN 966-7173-02-X.
  5. Протопресвітер Архієпархії Архівовано 28 липня 2018 у Wayback Machine., Офіційний медіаресурс Івано-Франківської Архієпархії Української Греко-Католицької Церкви
  6. Протопресвітерства Архівовано 28 липня 2018 у Wayback Machine., Київська Архиєпархія УГКЦ
  7. Протопресвітерства Київської єпархії в 1772 році. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 28 липня 2018. 
  8. (рос.)Издатель собрания творений греческих церковных писателей удостоен высокой награды Русской Православной Церкви. Патриархия.ru. 24 сентября 2012 г. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 1 грудня 2014. 
  9. Керуючий справами УПЦ зустрівся з Патріархом Болгарським Неофітом. Украинская Православная Церковь (Московсковского патриархата). 10 февраля 2017 г. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 11 лютого 2017. 
  10. (рос.)Иерархические награды Русской Православной Церкви. Официальный сайт Московской патриархии.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]