Протік
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Проті́к[1], прото́ка[2] — водотік, що є частиною іншого водотоку, чи сполучує інші водотоки або водойми, і не має властивих річці комплексів руслових утворень.
Виділяють два види протоків:
- частина річкового русла з одного боку від руслового острова чи іншого морфологічного елементу складного річкового русла;
- короткий водотік, що з'єднує між собою водойми: озера чи озеро з річкою, рідше річку з озером або дві річки[3].
Особливі (і місцеві назви) специфічних протоків: єрик, гірло, воложка (Волга), полой (Північна Двіна), річище (Дніпро), стародоння (Дон).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Протік // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Протока // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ ГОСТ 19179-73 (№ 167). Архів оригіналу за 24 липня 2017. Процитовано 25 березня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Проток // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).