Профіль Ейнасто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Профілі Ейнасто.

Профіль Ейнасто (або модель Ейнасто) — математична функція, що описує, як щільність сферичної зоряної системи змінюється з відстанню від її центру. Яан Ейнасто вперше виклав свою модель на конференції 1963 року у Алмати, Казахстан.[1]

Профіль Ейнасто має форму ступеневого логарифмічного схилу:

which can be rearranged to give

Параметр контролює ступінь вигину профілю. Це можна побачити, обчислюючи схил на логарифм-логарифмічному графіку:

Чим більше значення , тим більш різко змінюється нахил з радіусом (див.малюнок). Закон Ейнасто можна описати як узагальнення ступеневого закону, , який має постійний схил на логарифм-логарифмічному графіку.

Модель Ейнасто має однакову математичну форму з законом Серсіка, який використовується для опису профілю поверхневої яскравості (тобто проектованої щільності) галактик.

Модель Ейнасто використовується для опису багатьох типів систем, у тому числі галактик[2] і гало темної матерії.[3]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. J. Einasto (1965), Kinematics and dynamics of stellar systems, Trudy Inst. Astrofiz. Alma-Ata 5, 87
  2. J. Einasto and U. Haud (1989), Galactic models with massive corona. I — Method. II — Galaxy Astron. Astrophys. 223, 89
  3. Merritt, David; Graham, Alister (2006). Empirical Models for Dark Matter Halos. The Astronomical Journal 132 (6). с. 2685–2700. Bibcode:2006AJ....132.2685M. arXiv:astro-ph/0509417. doi:10.1086/508988. 

Посилання[ред.ред. код]