Профіль Ейнасто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Профілі Ейнасто.

Профіль Ейнасто (або модель Ейнасто) — математична функція, що описує, як щільність кулястої зоряної системи змінюється з відстанню від її центру. Яан Ейнасто вперше виклав свою модель на конференції 1963 року в Алмати, Казахстан.[1]

Профіль Ейнасто має форму ступеневого логарифмічного схилу:

що можна переписати у вигляді:

Параметр контролює ступінь вигину профілю. Це можна побачити, обчислюючи схил на логарифм-логарифмічному графіку:

Чим більше значення , тим різкіше змінюється нахил із радіусом (див.малюнок). Закон Ейнасто можна описати як узагальнення ступеневого закону, , який має постійний нахил на логарифм-логарифмічному графіку.

Профіль Ейнасто має однакову форму з профілем Серсіка, який використовується для опису поверхневої яскравості (тобто, проектованої щільності) галактик.

Модель Ейнасто використовується для опису багатьох типів систем, зокрема галактик[2] і гало темної матерії.[3]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. J. Einasto (1965), Kinematics and dynamics of stellar systems, Trudy Inst. Astrofiz. Alma-Ata 5, 87
  2. J. Einasto and U. Haud (1989), Galactic models with massive corona. I — Method. II — Galaxy Astron. Astrophys. 223, 89
  3. Merritt, David; Graham, Alister (2006). Empirical Models for Dark Matter Halos. The Astronomical Journal 132 (6): 2685–2700. Bibcode:2006AJ....132.2685M. arXiv:astro-ph/0509417. doi:10.1086/508988. 

Посилання[ред. | ред. код]