Прохнич Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Прохнич
Володимир Васильович Прохнич
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 27 березня 1978(1978-03-27)
м. Ірпінь, Київська область, Україна
Смерть 3 вересня 2022(2022-09-03) (44 роки)
на сході України
(загинув у боях з російськими окупантами)
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Alma Mater Орден «За мужність» III ступеняd
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни» — 2015
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Володимир Васильович Прохнич (нар. 27 березня 1978 — 3 вересня 2022) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 27 березня 1978 року в місті Ірпені на Київщині.

Воював на Донбасі у складі інженерно-саперної роти батальйону Айдар. Брав участь у боях за Хрящувате, Щастя, Троїцьке.

В 2016 році отримав мінно-вибухову травму та струс мозку, був двічі пораненим[1].

Після поранень зайнявся власною справою (шиномонтажем) та приймав на роботу ветеранів. На його шиномонтажі для ветеранів була знижка, а для родин загиблих роботи виконувалися безоплатно. Навчав інженерно-саперної справи інших військовослужбовців[2].

У серпні 2021 року, Прохнич прибув до будівлі Кабінету Міністрів України в м. Києві та погрожував підірвати себе і будівлю ручною гранатою. При цьому Прохнич висмикнув з гранати кільце і наказав двом працівникам закладу бути з ним поруч, а охоронцям — триматися осторонь і не застосовувати зброю[3]. В ході переговорів Прохнича вмовили привести гранату в безпечний стан, віддати її поліцейським і здатися[4].

5 листопада 2021 року, Печерський суд міста Києва відпустив Прохнича з-під варти, змінивши запобіжний захід з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Проведення наступного судового засідання було заплановано на 28 грудня 2021 року[5].

24 лютого 2022 року, з початком російського вторгнення в Україну воював у рідному Ірпені, де був оператором протитанкового гранатомета NLAW[6]. Брав участь в боях за Бучу.

3 вересня 2022 року, вранці, загинув у боях з російськими окупантами на сході України[7].

Нагороди і вшанування[ред. | ред. код]

  • орден «За мужність» III ступеня (2015) — За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі[8].
  • Почесний громадянин міста Ірпінь (посмертно)[9]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Воював в АТО, був двічі поранений. Що відомо про чоловіка, який прийшов в Кабмін з гранатою. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 6 листопада 2021.
  2. Про мого Друга…
  3. Чоловіка з гранатою у будівлі Кабміну затримали — відео. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 6 листопада 2021.
  4. Ветерану АТО, який погрожував підірвати Кабінет міністрів, оголосили підозру. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
  5. Ветерана АТО, який погрожував підірвати Кабмін, відпустили з-під варти. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
  6. На фронті загинув ветеран АТО Володимир Прохнич
  7. У боях за Україну загинув відомий ветеран АТО Володимир Прохнич, який погрожував підірвати гранату у Кабміні. Фото. 03.09.2022, 23:08
  8. Указ Президента України від 25 грудня 2015 року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Ними пишається Ірпінь

Джерела[ред. | ред. код]