Прохоров Олександр Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Олександр Прохоров
Особові дані
Повне ім'я Олександр Володимирович Прохоров
Дата народження 18 червня 1946(1946-06-18)
Місце народження Берестя, СРСР
Дата смерті 7 січня 2005(2005-01-07) (58 років)
Місце смерті Москва
Зріст 176 см
Вага 76 кг
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1965 СРСР «Неман» (Гродно) 29 (-?)
1966–1967 СРСР «Динамо» (Мінськ) 11 (-10)
1968–1970 СРСР «Металург» (Запоріжжя) 60 (-?)
1970–1971 СРСР «Динамо» (Київ) 18 (-18)
1972–1975 СРСР «Спартак» (Москва) 92 (-87)
1976 СРСР «Динамо» (Київ) 1 (0)
1976–1978 СРСР «Спартак» (Москва) 51 (-58)
1978 СРСР «Червона Пресня» ? (-?)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1976 СРСР СРСР 3 (-3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Позиція
1979–1980 СРСР «Авангард» (Петропавловськ)
1981 СРСР «Меліоратор»
1981 СРСР «Шахтар» (Караганда)
1982 СРСР «Меліоратор»
1983–1984 СРСР «Шахтар» (Караганда)
1985 СРСР «Цілинник»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Олександр Володимирович Прохоров (рос. Александр Владимирович Прохоров, * 18 червня 1946, Берестя — 7 січня 2005, Москва) — радянський футболіст, воротар. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

В якості гравця насамперед відомий виступами за клуби «Спартак» (Москва), а також національну збірну СРСР.

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за «Неман» (Гродно), в якій провів один сезон, взявши участь у 29 матчах чемпіонату.

Згодом грав у складі «Динамо» (Мінськ), «Металурга» (Запоріжжя) та «Динамо» (Київ), проте в жодному з клубів надовго не затримався.

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Спартак» (Москва), до складу якого приєднався 1972 року. Відіграв за московських спартаківців наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі московського «Спартака», був основним голкіпером команди. Відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч, за що 1974 та 1975 року визнавався журналом «Огоньок» найкращим воротарем СРСР..

Протягом 1976 року недовго знову виступав за «Динамо» (Київ), але того ж року повернувся назад до «Спартака» (Москва). Цього разу провів у складі його команди три сезони. Граючи у складі московського «Спартака» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди.

Завершив професійну ігрову кар'єру у нижчоліговому клубі «Червона Пресня», за яку виступав протягом 1978 року.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

1976 року провів у складі національної збірної СРСР три матчі, в яких пропустив три голи.

Крім того брав участь в літніх Олімпійських іграх 1976 року у місті Монреаль (Канада), на яких разом зі збірною дійшов до півфіналу і став бронзовим призером змагань.

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1979 року, очоливши тренерський штаб клубу «Авангард» (Петропавловськ).

В подальшому очолював команди «Меліоратор» та «Шахтар» (Караганда).

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Цілинник», команду якого Олександр Прохоров очолював в якості головного тренера 1985 року.

Помер 7 січня 2005 року на 59-му році життя у місті Москва.

Титули і досягнення[ред.ред. код]

  • Найкращий воротар СРСР: 1974, 1975

Посилання[ред.ред. код]

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.