Процевський Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Процевський Олександр Іванович
Народився 28 березня 1929(1929-03-28)
Мальцевка, Курська область
Помер 12 серпня 2016(2016-08-12) (87 років)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Харківський юридичний інститут
Заклад Харківський юридичний інститут
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор юридичних наук
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України
Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Олександр Іванович Процевський (* 28 березня 1929, Мальцевка — тепер Корочанського району Курської області) — український правознавець, кандидат юридичних наук — 1963, доцент — 1964, доктор юридичних наук — 1971, професор — 1973, заслужений діяч науки і техніки України — 1981, академік Міжнародної кадрової академії — 1999, член-кореспондент Національної академії правових наук України — 2010.

Життєпис[ред.ред. код]

Походить з багатодітної селянської родини — мав вісім братів та сестер; батько був шорником, мати займалася вихованням дітей. У 1930 році родина переїхала до Великого Бурлука, вчився в початковій школі, працював в колгоспі, перебував на окупованій території. Служив юнгою на мінному тральщику Чорноморського військового флоту, котрий знешкоджував міни в Чорному морі, що лишилися після воєнних дій — за це згодом був прирівняний до учасника нацистсько-радянської війни.

1956 закінчив Харківський юридичний інститут. До 1958 працював помічником прокурора Севастополя. Від 1959 — у Харківському юридичному інституті: аспірант, асистент, доцент, професор, завідувач кафедри трудового права, проректор з навчальної роботи.

Від 1991 — професор Харківського педагогічного університету, з 1994 — директор Інституту економіки і права.

Досліджував проблеми правовідносин у трудовому праві, теорію розвитку законодавства про працю в Україні.

Автор 399 наукових праць, з яких 8 монографій, 2 підручники, 7 навчальних посібників[1].

Найбільш значними науковими працями є:

  • 1961 — «Робочий час та робочий день по радянському трудовому праву» — кандидатська дисертація
  • 1970 — «Трудові відносини та метод їх правового регулювання» — докторська дисертація
  • 1972 — «Предмет радянського трудового права»
  • 1972 — «Метод радянського трудового права»
  • 1975 — «Заробітна плата і ефективність суспільного виробництва»
  • 1981 — «Трудове право»
  • 1982 — «Гуманізм норм радянського прудового права»
  • 1991 — «Яким бути трудовому кодексу України»
  • 2006 — «Шляхи забезпечення балансу інтересів сторін трудового договору»
  • 2009 — «Чи є підстави для перегляду системи права України?»
  • 2014 — «Методологічні засади трудового права»

Як науковець підготував 8 докторів та 39 кандидатів юридичних наук.

Син, Процевський Віктор Олександрович — декан юридичного факультету, доктор юридичних наук, професор.

Після тривалої хвороби, з якою боровся Олександр Іванович, він помер в ніч на 12 серпня у віці 87 років. Похований на Кладовище № 13 м. Харкова[1].

Джерело[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]