Проценко Андрій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Олексійович Проценко
Андрій Проценко, 2022
Андрій Проценко, 2022
Андрій Проценко, 2022
Загальна інформація
Національністьукраїнець
Громадянство Україна
Народження20 травня 1988(1988-05-20) (36 років)
Херсон, Українська РСР, СРСР
Зріст194 см
Вага80 кг
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортулегка атлетика
Дисциплінастрибки у висоту
ТренериЗуєв Геннадій Володимирович
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Легка атлетика
Чемпіонати світу
Бронза Юджин 2022 стрибки у висоту
Чемпіонати світу в приміщенні
Бронза Сопот 2014 стрибки у висоту
Чемпіонат Європи
Срібло Цюрих 2014 стрибки у висоту
Бронза Мюнхен 2022 стрибки у висоту
Чемпіонат Європи в приміщенні
Срібло Глазго 2019 стрибки у висоту
Срібло Стамбул 2023 стрибки у висоту
Універсіади
Срібло Казань 2013 стрибки у висоту
Європейські ігри
Золото Мінськ 2019 командна першість
CMNS: Проценко Андрій Олексійович у Вікісховищі

Андрій Олексійович Проценко (нар.20 травня 1988) — український легкоатлет, що спеціалізується у стрибках у висоту. Срібний призер Універсіади, бронзовий призер Чемпіонату світу та срібний — Чемпіонату Європи. Вихованець Херсонського училища фізичної культури.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Універсіада 2013

[ред. | ред. код]

На літній Універсіаді, яка проходила з 6-о по 17-е липня у Казані Андрій брав участь у змаганнях із стрибків у висоту і здобув срібну нагороду.[1]

Після кваліфікаційних стрибків до фіналу потрапили лише чотирнадцять з 35, серед яких був і Проценко. Фінальні змагання розпочиналися з висоти 210 сантиметрів, яка підкорилася всім, росіяни цю висоту пропустили, коли планка піднімалася вище деякі спортсмени вибували з боротьби за медалі. Коли було необхідно підкорити висоту 2 метри 31 сантиметр залишилося 6 студентів, серед яких був Олімпійський чемпіон Лондона Іван Ухов, але ця висота чемпіону не підкорилася, лише два спортсмени подолали планку на цій висоті: Андрій Проценко та росіянин Сергій Мудров, херсонець використав більшу кількість спроб і таким чином фінішував другим, ставши срібним призером.[2][3]

2014 рік

[ред. | ред. код]

На Чемпіонаті світу з легкої атлетики у приміщенні у стрибках у висоту із результатом 2 метри 36 см став бронзовим призером[4]. Даний результат став найкращим у кар'єрі.

На Чемпіонат Європи в м. Цюрих (Швейцарія) 15 серпня із результатом 2.33 м виборов срібло, поступившись іншому українцеві Богдану Бондаренку (2.35 м) та випередивши росіянина Івана Ухова (2.30 м)[5].

2016 рік

[ред. | ред. код]

На Чемпіонаті світу у приміщенні з легкої атлетики в Портленді зайняв сьоме місце з результатом 2.29 м. На літніх Олімпійських іграх 2016 у Ріо-де-Жанейро Проценко посів четверте місце, показавши однаковий результат (2.33 м.) з Богданом Бондаренком, який завоював бронзову медаль[6]. На фінальному етапі діамантової ліги 2016 у Брюсселі з результатом 2.29 м також посів четверте місце.[7]

2019 рік

[ред. | ред. код]

Переможець у фіналі «Діамантової ліги-2019» у Цюриху (2,32 м).

2021 рік

[ред. | ред. код]

Через травму спини змушений відмовитись від участі в чемпіонаті Європи з легкої атлетики в приміщенні.[8]

Виступи на основних міжнародних змаганнях

[ред. | ред. код]
Рік Чемпіонат Місце проведення Місце Результат
2007 Чемпіонат Європи серед юніорів Нідерланди Генгело, Нідерланди 2 2.21 м
2009 Чемпіонат Європи серед молоді Литва Каунас, Латвія 3 2.24 м
Чемпіонат світу Німеччина Берлін, Німеччина 25 (кв.) 2.20 м
2010 Чемпіонат Європи Іспанія Барселона, Іспанія 17 (кв.) 2.19 м
2011 Універсіада КНР Шеньчжень, Китай 11 2.18 м
Чемпіонат світу Південна Корея Тегу, Південна Корея 27 (кв.) 2.21 м
2012 Чемпіонат світу в приміщенні Туреччина Стамбул, Туреччина 15 (кв.) 2.22 м
Чемпіонат Європи Фінляндія Гельсінкі, Фінляндія 13 (кв.) 2.23 м
Олімпійські ігри Велика Британія Лондон, Велика Британія 9 2.25 м
2013 Універсіада Росія Казань, Росія 2 2.31 м
Чемпіонат світу Росія Москва, Росія 23 (кв.) 2.22 м
2014 Чемпіонат світу в приміщенні Польща Сопот, Польща 2 2.36 м
Чемпіонат Європи Швейцарія Цюрих, Швейцарія 2 2.33 м
2015 Чемпіонат Європи в приміщенні Чехія Прага, Чехія 5 2.28 м
Чемпіонат світу Велика Британія Лондон, Велика Британія 17 (кв.) 2.29 м
2016 Чемпіонат світу в приміщенні США Портленд, США 7 2.29 м
Чемпіонат Європи Нідерланди Амстердам, Нідерланди 9 2.24 м
Олімпійські ігри Бразилія Ріо-де-Жанейро 4 2.33 м
2017 Чемпіонат світу Велика Британія Лондон, Велика Британія 13 (кв.) 2.29 м
2018 Чемпіонат Європи Німеччина Берлін, Німеччина 5 2,24 м
2019 Чемпіонат Європи в приміщенні Велика Британія Глазго, Велика Британія 2 2.26 м
Європейські ігри Білорусь Мінськ, Білорусь 4 2.24 м
Чемпіонат світу Катар Доха, Катар 14 (кв.) 2.26 м
2021 Олімпійські ігри Японія Токіо, Японія 14 (кв.) 2.25 м
2022 Чемпіонат світу США Юджин, США 3 2.33 м SB
Чемпіонат Європи Німеччина Мюнхен, Німеччина 3 2.27 м
2023 Чемпіонат Європи в приміщенні Туреччина Стамбул, Туреччина 2 2.29 м
Олімпійські ігри Франція Париж, Франція NM

Державні нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» II ст. (23 серпня 2022) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку.[9]
  • Орден «За заслуги» III ст. (15 липня 2019) —За досягнення високих спортивних результатів ІІ Європейських іграх у м. Мінську (Республіка Білорусь), виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[10]
  • Орден Данила Галицького (25 липня 2013) — за досягнення високих спортивних результатів на XXVII Всесвітній літній Універсіаді в Казані, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[11]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Особиста інформація спортсменки на сайті Універсіади 2013 [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.) (англ.)
  2. Андрій Проценко — срібний призер Універсіади. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 14 серпня 2013.
  3. [[https://web.archive.org/web/20140310202259/http://kazan2013.ru/hide/ru/-240/Comp/Info/ResultList/ATM071101 Архівовано 2014-03-10 у Wayback Machine.] Результати змагань на сайті Універсіади 2013]]
  4. Сайт IAAF. Архів оригіналу за 10 березня 2014. Процитовано 10 березня 2014.
  5. [Офіційний сайт Чемпіонату Європи 2014, результати (англ.). Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014. Офіційний сайт Чемпіонату Європи 2014, результати (англ.)]
  6. Богдан Бондаренко - бронзовий призер Олімпійських Ігор у Ріо! Андрій Проценко - четвертий. (+ВІДЕО). highjump.in.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
  7. Андрій Проценко четвертий на фінальному етапі Діамантової Ліги в Брюсселі. highjump.in.ua. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
  8. Мандзій, Олексій (28 лютого 2021). Лідер збірної України пропустить Євро-2021 з легкої атлетики. У чому причина. Суспільне. Архів оригіналу за 26 вересня 2021. Процитовано 16 лютого 2023.
  9. Указ Президента України від 23 серпня 2022 року № 593/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
  10. Указ президента України № 522/2019 від 15 липня 2019 року "Про відзначення державними нагородами України членів національної збірної команди України на ІІ Європейських іграх. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 20 липня 2019.
  11. Указ Президента України № 392/2013 від 25 липня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 16 листопада 2016.