Процюк Василь Яронович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Процюк
УПА погон 10 - Майор.svg Майор
Василь Процюк-Кропива.jpg
Загальна інформація
Народження 22 грудня 1914(1914-12-22)
с. Городиловичі, Сокальський район, Львівська область
Смерть 13 травня 1944(1944-05-13) (29 років)
с. Кордишів, Шумський район, Тернопільська область
Псевдо «Кропива»
Військова служба
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
OUN-B-01.svg ОУН
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
Війни / битви Друга Світова війна:
Командування
Начальник штабу УПА-Південь
лютий 1944 — березень 1944

Заступник командира, керівник оперативного відділу КВШ УПА-Південь
березень 1944 — 13 травня 1944

початок 1943-липень 1943 Начальник штабу Кременецького куреня УПА
липень-жовтень 1943 Командир Кременецького куреня УПА
листопад 1943-березень 1944 Командир вишкільного відділу штабу ВО-2 «Богун»
Нагороди та відзнаки
Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 8.10.1945 Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 11.10.1952

Процюк Василь Яронович (псевдо: «Кропива») — (22 грудня 1914, с. Городиловичі Сокальського району Львівської області — 13 травня 1944, с. Кордишів Шумського району Тернопільської області) — діяч ОУН та УПА, керівник штабу куреня «Крука» (Климишин Іван) (1943), організатор і керівник старшинської та підстаршинської шкіл на Шумщині, командир сотні, куреня, начальник штабу групи УПА-Південь (1943 — 13.06.1944). Учасник «Просвіти».

Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл. (посмертно).[1]

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1930-х роках організував гурток «Просвіти» у своєму рідному селі.

У 1939 служив капралом у Війську Польському, брав участь у німецько-польській війні у вересні цього ж року.

Після переходу на територію Західної України, зайняту радянськими військами, ув'язнений в Луцькій тюрмі, звідки втік у 1941.

1943 року був керівником штабу куреня «Крука» (Климишин Іван), організатором і керівником старшинської та підстаршинської шкіл на Шумщині, командир бойової сотні, куреня УПА-Північ і його табору біля с. Велика Іловиця Шумського району, начальник штабу групи УПА-Південь (1943 — 13.06.1944).

Застрелився зі своїм охоронцем у криївці, яку оточив підрозділ НКДБ, 13 червня 1944 року в с. Кордишів Шумського району. Похований разом з охоронцем та п'ятьма повстанцями на Старому Цвинтарі м. Шумськ.

Нагороди[ред. | ред. код]

Двічі нагороджений Золотим Хрестом бойової заслуги I-класу (посмертно).[2]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

1996 в Шумську започатковано щорічні шахові турніри на приз імені Процюка (нині — кубок повстанців «Крука» і «Кропиви»).

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]