Прощальна симфонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Симфонія № 45 (Прощальна симфонія) — симфонія Йозефа Гайдна, написана 1772 року.

Історія написання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Й.Гайдн «Прощальна симфонія»

Сучасник Гайдна, італійський музикант Джакомо Феррарі так описує історію створення цієї симфонії:

«Одного разу князь Естергазі був незадоволений музикантами свого оркестру й наказав Гайдну всіх їх розпустити, за винятком першого скрипаля й клавесиніста. Гайдн був змушений підкоритися, але був дуже засмучений тим, що позбавляв багатьох людей засобів до існування, а також тим, що сам втрачав досвідчених музикантів. Він вирішив скласти інструментальну фугу й запросив князя Естергазі послухати її виконання в неділю після Меси. Князь погодився. Після оркестрового розділу, який виконали разом всі оркестранти, як того вимагає форма фуги, талановитий маестро ввів свого роду коду з послідовністю пауз, розподілених таким чином, що один за іншим інструменти перестають грати. Фуга завершувалася одним звуком, що виконувався в унісон скрипкою й клавесином. Князеві Естергазі так сподобався цей жарт композитора, що він дозволив залишити всіх музикантів на службі»[1]
.

Склад оркестру: два гобої, фагот, дві валторни та струнні.

Однією з особливостей виконання цієї симфонії є те, що виконуватися вона може традиційно, при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів; після традиційного за формою фіналу слідує додаткова повільна частина, під час виконання якої музиканти один за одним припиняють грати, гасять свічі і залишають сцену. В певний час сцену залишає і диригент. Симфонію дограють лише два музиканти, які після завершення своїх нотних партій йдуть слідом за іншими.

Структура[ред. | ред. код]

  • I. Allegro assai
  • II. Adagio
  • III. Menuet: Allegretto
  • IV. Finale: Presto — Adagio

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Переклад з видання Slonimsky's book of musical anecdotes

Література[ред. | ред. код]