Проща (обряд)

Це стаття про поховальний обряд. Про піші походи до святих місць — у статті Паломництво.

Проща — один із найдавніших поховальних обрядів, що зберігається серед українців.

Цвинтарна старовинна проща

По́хорон — обряд поховання померлого. Він виконувався перед тим як несли покійника на цвинтар. На подвір'ї ставили домовину, перед нею усі ставали на коліна, прихиляючи голову до віка труни. Священик виголошував Прощу — від імені померлого прощався з рідними та близькими. Сім'я покійного після цього роздавала поману — пам'ятку про померлого: сердак, пояс, сорочку, перемітку. Після поховання робили поману в церкві. За усталеними звичаями труну з покійним до могили несуть родичі та близькі, яким перев'язують руку білою хустиною. Локально побутувала ще на початку двадцятого століття така традиція — за давнішніх часів небіжчика везли на цвинтар саньми, запряженими волами, попереду цієї процесії їхав на коні священик.

Джерела

• Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник.- 2-е вид./А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1994.-256 с.; іл. ISBN 5-325-00592-8

Посилання

• Проща // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1528. — 1000 екз.