Проєкт Закону № 15111-д («податок на OLX»)
| Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів | |
|---|---|
| Проєкт Закону України | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Номер проєкту: | 15111-д |
| Дати | |
| Поданий на розгляд: | 30 березня 2026 |
| Остання редакція: | 6 квітня 2026 |
| Статус: Проєкт Закону України | |
Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (відомий як «податок на OLX») — резонансний законопроєкт, схвалений Кабінетом Міністрів України щодо особливостей оподаткування інтернет-платформ. Документ пропонує забов'язати платформи утримувати ПДФО за ставкою 18 % + 5 % (разом 23 %) або за пільговою ставкою 5 % + 5 % (разом 10 %) від суми продажу товарів (зокрема вживаних) і послуг фізичними особами на онлайн-майданчиках. Пільгову ставку пропонується застосовувати за умови, що фізична особа здійснить реєстрацію спеціального банківського рахунку по якому відмовиться від банківської таємниці, зробивши його прозорим для податкових органів.
На думку OLX цей законопроєкт надто жорсткий та такий, що суттєво відрізняється від європейських норм і сприятиме розвитку тіньової економіки, стимулюючі продавців уникати платформи.[1]
Проєкт Закону вносить низку змін до статей Податкового кодексу України у частині оподаткування продажу товарів та послуг, здійснених із використанням українських та зарубіжних онлайн-платформ громадянами — резидентами України, а також у частині податкового обміну в межах DPI-MCAA.
Попри запевнення авторів, проєкт закону суттєво відрізняється від стандартної європейської регуляції в межах директиви DAC7 (яка передбачає виключно щорічну звітність платформ) і запроваджує одні з найжорсткіших у Європі вимог до онлайн-майданчиків. Зокрема, законопроєкт встановлює обов’язок платформ виступати податковими агентами та здійснювати утримання податку безпосередньо з користувачів — фізичних осіб, які здійснюють продаж товарів або послуг із використанням таких платформ.
Базова ставка податку з продажу товарів або послуг розраховується від ціни товару чи послуги та становить 23 % (включаючи 5 % військового збору), а для фізичних осіб-продавців передбачена знижена ставка податку у розмірі 10 % (включаючи 5 % військового збору). Пільгову ставку пропонується застосовувати за умови. що фізична особа здійснить реєстрацію спеціального банківського рахунку по якому відмовиться від банківської таємниці, зробивши його прозорим для податкових органів. Сплата податку здійснюється шляхом його автоматичного утримання онлайн-платформою.[джерело?]
3 липня 2020 р. ОЕСР ухвалила Model Reporting Rules for Digital Platforms (MRDP), що встановили міжнародну рамку збору та обміну даними про доходи користувачів цифрових платформ[джерело?].
Після цього 9 червня 2021 р. ОЕСР відкрила для підписання багатосторонню угоду компетентних органів — DPI-MCAA, яка забезпечує автоматичний обмін податковою інформацією між юрисдикціями, що впровадили MRDP [2].
22 березня 2021 р. Рада ЄС ухвалила Директиву 2021/514 ('DAC7), якою доповнила DAC. Мета — змусити цифрові платформи збирати інформацію та щорічно звітувати податковим органам про доходи продавців [3]. На відміну від проекту закона №15111-д, директива DAC7 та угода DPI-MCAA не передбачають статус податкового агента і регламентують виключно звітність платформ[4].
Законопроєкт зіткнувся з різкою критикою в українському суспільстві, отримавши назву «Податок на OLX» через подвійне оподаткування продажу вживаних товарів та особистих речей, невідповідність загальноприйнятим нормам Європейського Союзу, а також через примусове стягнення податку самими платформами без можливості врахування витрат або податкових пільг.
- Із критикою виступила онлайн-платформа OLX, охарактеризувавши документ як надто жорсткий і такий, що не відповідає нормам ЄС.[1]
- Експерти попереджають, що ухвалення може призвести до призупинення доступу українських продавців до світових майданчиків eBay, Etsy, Vinted через складність адміністрування запропонованих податків та невідповідність законопроекту загальноприйнятому підходу у ЄС.[5]
- На відміну від більшості країн ЄС та Великої Британії, базою оподаткування відповідно до проекту закона є повна вартість товару (без можливості вирахування витрат з його придбання) [6], який сплачується продавцем, незалежно від наявності фактичного прибутку операції. Наприклад у Великій Британії, продажі на суму до 6000 фунтів звільнені від оподаткування [7], на залишок діє податок на приріст капіталу (податок на різницю між початковою та початковою вартістю) [8]. У Німеччіні, повністю звільнені від оподаткування операції з продажу з особистих речей (незалежно від суми), а для випадків комерційного продажу фізичної особи, базою оподаткування є прибуток операції (і тільки якщо загальна сумма прибутків в обліковому році перевищує 1000 євро) [9]. У Франції, продажі особистих речей, не декларуються і не оподатковуються (для речей дешевше 5000 євро); у випадках, продажу речей дорожче 5000 євро, базою є податок на приріст капіталу, що розраховується як різниця між ціною продажу та ціною придбання [10][11][12].
- Законопроект пропонує жорсткі штрафні санкції для інтернет-платформ, а також складну систему регуляції та звітності, що погіршить стартап-екосистему України та призведе до закриття невеликих платформ та популярізації ананонімних засобів продажів, таких як facebook-групи та телеграм-канали [13].
Незважаючи на те, що проєкт закону суттєво відрізняється від норм Європейського Союзу, законопроєкт активно лобіюється та підтримується Європейською бізнес асоціацією[14], а також платформами доставки Glovo та платформою таксі Uklon, які є її учасниками. Пільговий 10% режим оподаткування (включаючи 5% ВЗ) дозволить цим платформам, а також таксопаркам, що працюють через них, уникнути ризику класифікації відносин як трудових. Водії-працівники таксопарків, які надають послуги через ці платформи, будуть класифікуватись, як користувачі платформ, а не працівники і сплачуватимуть лише 10% (включно з 5% військового збору) замість 18% ПДФО, 5% ВЗ та 22% ЄСВ, передбачених для трудових відносин за чинним законодавством.[джерело?]
- ↑ а б OLX розкритикував новий заонопроєкт про оподаткування цифрових платформ. УНІАН. Процитовано 31 березня 2026.
- ↑ OECD Digital Platform Reporting Framework. OECD. Процитовано 20 жовтня 2025.
- ↑ EU reporting requirement for platform operators – DAC7. KPMG. 26 лютого 2023. Процитовано 20 жовтня 2025.
- ↑ Європарламент. Положення Директиви Ради ЄС 2021/514 (DAC7).
- ↑ Податок на OLX: легалізація схем під виглядом Євроінтеграції або чому uklon,uber та bolt лобіюють законопроект №14025.
- ↑ пункт 16. проекту закону, щодо визначення бази оподаткування для доходу фізичних осіб.
- ↑ UK Guidance on income from online platforms.
- ↑ Capital Gains Tax, Guideline.
- ↑ Закон про доходи фізичних осіб, особисті угоди, Німеччина.
- ↑ Vente de biens personnels : faut-il déclarer ces revenus ?.
- ↑ Code général des impôts, article 150 UA.
- ↑ Code général des impôts, article 150 V.
- ↑ Кошт. OLX очікувано розкритикував “законопроєкт імені OLX” за ризик тінізації сфери.
- ↑ EBA. Позиція Європейської Бізнес Асоціації щодо законопроєктів про оподаткування доходів з цифрових платформ.