Проєкт Меркурій

«Меркурій»
екіпаж	1 астронавт
маса	1355 кг
довжина	4,03 м
максимальний діаметр	1,89 м
житловий об'єм	1,7 м³
тривалість польоту	1 доба
ракети-носії	«Редстоун» «Атлас D»

Частина серії про
Космічну програму США
НАСА Космічні сили США
Програми польотів людини в космос Меркурій Джеміні Аполлон Скайлаб Спейс шаттл Шаттл–Мир Міжнародна космічна станція Commercial Crew Сузір'я Артеміда Lunar Gateway
Програми роботизованих космічних польотів CRS Експлорер GLS Великі стратегічні наукові місії Лунар орбітер Lunar Precursor Марінер Дослідження Марса New Millennium Піонер Планетні місії Discovery New Frontiers Solar System Exploration Planetary Observer Рейнджер Сервеєр Венгард Вікінг Вояджер X-37
Загін астронавтів НАСА Mercury Джеміні Аполлон Спейс шатл
Космодроми Східний хребет База ВПС США на мисі Канаверал Космічний центр імені Кеннеді Середньоатлантичний регіональний космопорт Західний хребет Тихоокеанський космодромний комплекс – Аляска База Космічних сил Ванденберг
Космічні ракети-носії Alpha Antares Atlas V Delta IV Heavy Electron Falcon 9 Full Thrust Falcon Heavy LauncherOne Minotaur I III IV V C New Glenn New Shepard Пегас Система космічних запусків Starship Вулкан
Національна космічна безпека Національний офіс рекогностування Космічне Командування Збройних сил США Агентство космічних розробок Історія Космічних сил США Мережа космічного спостереження США
Цивільний космос Національні лабораторії Міністерства енергетики США Федеральне авіаційне управління США Офіс комерційних космічних перевезень Національне управління океанічних і атмосферних досліджень Національна екологічна служба супутників, даних та інформації Офіс космічної торгівлі Центр прогнозування космічної погоди Департамент Державного офісу з питань космосу Офіс наукової та технологічної політики
Комерційна космічна галузь Astra Ball Aerospace Bigelow Aerospace Blue Origin Boeing Firefly Aerospace Lockheed Martin Raytheon Rocket Lab Northrop Grumman Sierra Nevada Corporation SpaceX SSL United Launch Alliance Virgin Galactic Virgin Orbit

«Меркурій» (англ. Mercury) — перша пілотована космічна програма США. Також — назва серії космічних кораблів, які використовувалися в цій програмі.

Генеральний конструктор корабля — Максим Фаже (Max Faget). Виробник — McDonnell Aircraft Corporation.

Через малу вантажопідйомність ракет-носіїв «Редстоун» і «Атлас» маса і габарити кабіни пілотованої капсули «Меркурій» були вкрай обмежені і істотно поступалися у технічній досконалості радянським кораблям «Восток». Однак, у ході програми були ретельно відпрацьовані методи орієнтації корабля і отримано значний технічний і медико-біологічний досвід, який був використаний у програмах «Джеміні» і «Аполлон». Крім того, астронавти приземлялися (точніше, приводнювалися) у кабіні апарату, що спускається, а не катапультувалися при посадці, як у кораблях «Восток». Кораблі «Меркурій» були значно менші і легші, ніж КА «Восток», гальмівний двигун був твердопаливним, астронавт брав у пілотуванні корабля набагато більшу участь, ніж на кораблі «Восток». Сумарний час пілотованих польотів за програмою склав більше двох діб.

Для польотів за програмою «Меркурій» був створений перший загін астронавтів НАСА.

Капсула «Меркурій» в ангарі.

Астронавти

• Джон Ґлен (англ. John Glenn)
• Вірджил Гріссом (англ. Virgil Grissom)
• Скотт Карпентер (англ. Scott Carpenter)
• Гордон Купер (англ. Gordon Cooper)
• Дональд Слейтон (англ. Donald Slayton)
• Алан Шепард (англ. Alan Shepard)
• Волтер Ширра (англ. Walter Shirra)

Шимпанзе: Хем, Енос, Мінні

Польоти з тваринами

Меркурій-2

31 січня 1961 року.

суборбітальний політ. Шимпанзе Хем. Ракета-носій: «Редстоун». Досягнута висота: 251 км.

Меркурій-5

29 листопада 1961 року.

Орбітальний політ. Шимпанзе Енос. Ракета-носій: «Атлас D». Тривалість польоту: 2 оберти.

Пілотовані польоти

Меркурій-3 (Freedom 7)

5 травня 1961 року.

Запуск Mercury-Redstone 3 з Аланом Шепардом.

суборбітальний політ. Пілот: Алан Шепард. Ракета-носій: «Редстоун» (Redstone). Тривалість польоту: 15 хв, досягнута висота: 186 км, дальність польоту: 486 км, швидкість: 2294 м/сек.

Перший астронавт США у космосі. Вперше продемонстровано управління орієнтацією космічного корабля в невагомості. Програма польоту виконана.

Меркурій-4 (Liberty Bell 7)

21 липня 1961 року.

Суборбітальний політ. Пілот: Вірджил Гріссом. Ракета-носій: «Редстоун». Тривалість польоту: 15 хв, досягнута висота: 190 км, дальність польоту: 487 км, швидкість 2315 м/с.

Другий (і останній) суборбітальний політ за програмою «Меркурій-Редстоун». Програма польоту виконана. Після успішного приводнення стався нештатний відстріл люка капсули, і капсула почала заповнюватися водою. Пілота було врятовано, але капсула затонула на глибині 5 км і була піднята тільки в 1999 році.

Джон Ґлен, передполітне тренування.

Меркурій-Атлас-6 (Friendship 7)

20 лютого 1962 року.

Пілот: Джон Ґлен. Ракета-носій: «Атлас D». Тривалість польоту: 4 год. 43 хв.

Перший орбітальний космічний політ, здійснений громадянином США. Перше приземлення людини в кабіні космічного апарату після орбітального польоту. Програма польоту виконана. Через помилкові показники датчика було вирішено не проводити відстріл відпрацьованих гальмівних двигунів.

Ракета-носій Atlas D з кораблем Mercury 9

Меркурій-7 (Aurora 7)

24 травня 1962 року.

Пілот: Скотт Карпентер. Ракета-носій: «Атлас D». Тривалість польоту: 4 год. 56 хв.

Програма польоту в цілому виконана. У результаті помилок і несанкціонованих дій пілота було перевитрачено паливо двигунів орієнтації.

Меркурій-8 (Sigma 7)

3 жовтня 1962 року.

Пілот: Волтер Ширра. Ракета-носій: «Атлас D». Тривалість польоту: 9 год. 13 хв.

Програма польоту повністю виконана.

Меркурій-9 (Faith 7)

15 травня 1963 року.

Пілот: Гордон Купер. Ракета-носій: «Атлас D». Тривалість польоту: 34 год. 20 хв.

Програма польоту виконана. До кінця тривалого польоту відмовили кілька систем корабля, але пілот успішно здійснив гальмування у ручному режимі.

Див. також

• Джеміні
• Космічний човник
• Меркурій 13

Посилання

• http://www.astronautix.com/project/mercury.htm [Архівовано 7 червня 2007 у Wayback Machine.]
• http://www.astronautix.com/flights/manogram.htm [Архівовано 21 березня 2009 у Wayback Machine.]