Прусак рудий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Прусак рудий
German cockroach.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Hexapoda
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Тарганоподібні (Blattodea)
Підряд: Таргани (Blattoptera)
Родина: Прусакові (Blattellidae)
Рід: Прусак (Blattella)
Вид: Прусак рудий
Біноміальна назва
Blattella germanica
(Linnaeus, 1767)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Blatella germanica
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Blattella germanica
EOL logo.jpg EOL: 1074540
ITIS logo.jpg ITIS: 102415
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 6973

Пруса́к руди́й (Blattella germanica) — комаха, один з 13 видів роду Прусак (Blattella), один з найвідоміших представників підряду тарганів.

Морфологія[ред.ред. код]

Довжина тіла зазвичай 10—13 мм. Забарвлення бурувато-руде з двома темними смужками на передньоспинці. Надкрила та крила довші, ніж черевце.

Поширення[ред.ред. код]

Батьківщиною виду вважають Південну Азію, звідки його завезли в Європу майже три століття тому й тут він добре акліматизувався.[1] В умовах Криму може жити поза приміщеннями.

Боротьба[ред.ред. код]

Заходи боротьби з прусаками включають в себе видалення їх можливу їжі і, в особливості, доступних для них джерел води. Розроблені і широко застосовуються різні інсектициди. У давнину у відсутності інсектицидів взимку хати періодично "тарганував", одні добу не затопити піч і залишивши відкритими навстіж двері і вікна, таким чином вымораживая приміщення, проти теплолюбних комах це дієвий метод боротьби, подекуди даними способом позбавлення користуються і понині.

Екологія[ред.ред. код]

Цей вид належить до найменш теплолюбних. Живе в житлах людини. Розвиток з неповним перетворенням, триває кілька місяців. Живучи в приміщеннях, живиться залишками їжі або пошкоджує шкіряні вироби, папір тощо. Може переносити збудників небезпечних захворювань людини наприклад, дизентерії, гельмінтозів.

Депопуляція тарганів в країнах СНД[ред.ред. код]

проблема, яка отримала широке розповсюдження в ЗМІ, що пояснює спостерігається в Росії з початку XXI століття депопуляцію тарганів-прусаків різними псевдонауковими гіпотезами. За твердженнями ЗМІ, зниження чисельності тарганів спостерігається в містах Росії і країн СНД (Казахстан, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова, Білорусь), а також ряду країн далекого зарубіжжя.Зниження чисельності тарганів-прусаків в 2000-е роки принаймні в деяких регіонах підтверджують біологи. Коливання чисельності інших видів тарганів спостерігалися і в минулому. Так, чорний тарган, звичайний в кінці XIX століття в Челябінській області, був витіснений прусаком з середини XX століття. Однак це була компенсується депопуляція (заміщення одного виду іншим), а в даний час відбувається некомпенсируемая депопуляція тарганів.Засоби масової інформації пропонують численні пояснення феномену, включаючи наукові: Удосконалення інсектицидів та інших засобів боротьби з комахами. Зокрема, відносно недавно були розроблені препарати гидрометилнон (англ. Hydramethylnon) і фіпроніл (англ. Fipronil), що володіють сповільненій токсичністю. Це означає, що вже отруєний тарган приносить на собі отруту в гніздо, де через деякий час концентрація отрути стає смертельною для всіх його мешканців. Загальне поліпшення санітарного стану житлових приміщень. Зменшення зберігається в квартирах продовольчого запасу. Гарна упаковка продуктів. Використання пластикових пакетів для зберігання побутових відходів, якими живляться таргани; відмова від використання сміттєпроводів. За однією з теорій, явище депопуляції тарганів або перебільшено, або було тимчасовим (має циклічний характер). Таргани могли просто мігрувати з жител людини в інші, більш підходящі місця. Таргани програють в конкуренції з мурахами, такими, як живуть в оселях людини фараонова мурахи (Monomorium pharaonis).У ЗМІ також зустрічаються псевдонаукові пояснення: Поширення високочастотної стільникового зв'язку і систем бездротової передачі даних. Застосування сучасних будівельних матеріалів (т. зв. євроремонт) — популяцію тарганів могли скоротити їх можлива неекологічність і вміст шкідливих речовин. Зникнення тарганів було відзначено і в будинках, де такий ремонт не проводився. Радіаційне або хімічне забруднення міст. Порушення озонового шару Землі, що збило біоритми тарганів. Внутрішні війни між тарганами. Поширенню генно-модифікованих продуктів, які могли чинити негативний вплив на тарганів. Іноді окремі газети також пов'язують це явище з поширенням модифікованого крохмалю.

Література[ред.ред. код]

  • Василь Козак. Комахи України. — Підручники і посібники, 2010.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Жизнь животных. Том 3. Членистоногие: трилобиты, хелицеровые, трахейнодышащие. Онихофоры / под редакцией М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина, гл. ред. В. Е. Соколов. — 2-е изд, перераб. — М.: Просвещение, 1984. — С. 163 (рос.)